Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ: «Засновник філософської науки навчався у Острозькій академії»

2090 0

Ми у соцмережах:

<b>Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ:</b> «Засновник філософської науки навчався у Острозькій академії»

На фоні релігійних протистоянь, які активно розгортаються на Рівненщині, непоміченою лишилася важлива для української церкви подія. Нещодавно вийшов друком повний переклад богословського полемічного тексту «Тренос», автором якого є один із найосвіченіших вихованців Острозької академії — Мелетій Смотрицький. Це перший повний переклад книги зі старопольської на українську. Видання готувалося ще до 400-річчя виходу «Треносу» 1610 р. Проте стало можливим лише зараз. Працював над текстом професор Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України Ростислав Радишевський.

тренос «Тренос» — книга антикатолицька, це плач української православної церкви за всіма відібраними у неї регаліями. Тематика є актуальною, зважаючи на нинішнє протистояння між Українською православною церквою Київського та Московського патріархатів. Щодо самого автора тексту, то сучаснику ця постать більше відома завдяки філологічній праці «Граматика», яка вважається першим класичним підручником періоду зародження шкільної освіти в Україні. Дитячі та юнацькі роки Мелетій Смотрицький провів в Острозькій академії, де отримав добру мовну підготовку: знав старослов’янську, грецьку, латинську та польську мови. До його вчителів зараховують майбутнього Константинопольського патріарха Кирила Лукаріса, котрий був ровесником Смотрицького і пізніше став хорошим другом. Завдяки впливу своїх учителів у Мелетія Смотрицького сформувалася активна громадянська позиція та почуття особистої причетності до всього, що відбувалося в Україні-Русі. Цікавими є погляди мислителя щодо релігійних, освітніх та державних перетворень. Світогляд Смотрицького сформувався під впливом середньовічних, візантійсько-руських та ренесансно-барокових, латино-польських віянь. Та чи не найбільше на світогляд вченого вплинула саме атмосфера Острозької академії кінця 16 століття. Викладачі академії формували конкурентоздатну богословську інтелектуальну освіту. Тут перепліталися культурні традиції Сходу і Заходу, активно налагоджували співпрацю з європейськими освітніми установами, запрошували викладачів з-за кордону. Куди там різним болонським процесам та постійним пошукам грантових програм сучасниками. В Острозі були власні меценати княжого роду, які добре розуміли роль освіти для населення. смотрицький Мелетія Смотрицького можна назвати прабатьком філософії на теренах сучасної Острожчини та й Рівненщини загалом. Адже у час його навчання в філософію як окрему дисципліну в Острозькій академії не викладали. Принаймні про це немає жодних згадок. Однак, у «Треносі» М. Смотрицького простежується унікальне намагання перетворити українську народну мудрість, світосприйняття та світовідчуття до рівня філософської науки, для побудови оригінального погляду на світ та події, які в ньому відбувалися. Своє навчання, молодий студент продовжив у єзуїтському колегіумі у м. Вільно. Там він зміг розширити свій світогляд і отримав змогу продовжити навчання у Німеччині. Не зважаючи на певну ізоляцію і провінційність, якою була наповнена Острозька академія, викладачі все ж змогли створити потрібну атмосферу, яка змогла розвинути бажання у Смотрицького продовжити навчання. Острог, Вільно, Віттенберг, Нюрнберг, Лейпциг — погодьтеся, непогані можливості наукового обміну. Не кожен сучасний викладач вишу може таким похвалитися. Наукові праці вченого були популярними серед українців та білорусів, викликали запальні дискусії. Уже згадуваний «Тренос» став одним із найяскравіших зразків полемічної літератури. А філологічна праця «Граматика» — класичний шкільний підручник того часу. Цікаві думки мислитель висловлював про релігійну самостійність українського та білоруського народів. Він виношував ідею створення незалежного патріархату, що сприяло б долученню до західної культури та підвищило б рівень грамотності населення. Мелетій Смотрицький — один із небагатьох українських мислителів, який засвоїв всю широту наукових знань, що виникли на основі поєднання західного та східного культурних світів. Його запам’ятають як найосвіченішого вихованця Острозької академії, засновника філософської науки на теренах сучасної Рівненщини. Перекладений сучасною українською мовою текст «Треносу» може стати хорошим довідником для представників Київського патріархату, як грамотно та аргументовано вести полеміку із опонентами та відстояти свої позиції в Україні.

Віталій Щепанський,
кандидат філософських наук НУ «Острозька академія»


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також