Вступна кампанія-2018: через «яму» перестрибнули

1461 0

Цьогорічна вступна кампанія всерйоз непокоїла ректорів і приватних, і державних вищих навчальних закладів Рівненщини. Адже за прогнозами експертів, «демографічна яма», яка збільшується в Україні щороку, відчутно позначилася на кількості абітурієнтів. Випускники не здають ЗНО, бо масово вступають в іноземні ВНЗ, де його не потребують.

Цьогорічна вступна кампанія всерйоз непокоїла ректорів і приватних, і державних вищих навчальних закладів Рівненщини. Адже за прогнозами експертів, «демографічна яма», яка збільшується в Україні щороку, відчутно позначилася на кількості абітурієнтів. Випускники не здають ЗНО, бо масово вступають в іноземні ВНЗ, де його не потребують. Щоб «заманити» їх до себе, деякі рівненські університети вдалися до радикальних дій: відкрили не притаманні їхньому основному профілю спеціальності, на які є державне замовлення. І це дало результати: вступна кампанія, попри найгірші сподівання, завершилася майже на рівні минулого року.

Нагадаємо, що останніх три роки Міносвіти подає загальний перелік спеціальностей із фіксованою кількістю державних місць. Між університетами ця кількість розподіляється по-різному: якщо одному можуть дати лише 10 державних місць на одну спеціальність, то іншому — всі 25.

Також щороку змінюється і перелік спеціальностей з найбільшим державним бюджетом. Наприклад, у 2018 році це такі: «Середня освіта» (за усіма предметними спеціальностями) — 7475 місць; «Медицина» — 4507; «Комп’ютерні науки» — 3216; «Правознавство» — 3090; «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» — 2736; «Будівництво та цивільна інженерія» — 2650; «Філологія» (усі мовні напрями) — 2210; «Галузеве машинобудування» — 2025; «Комп’ютерна інженерія» — 1951; «Правоохоронна діяльність» — 1910.

Природно, що на ці спеціальності конкурс був найбільшим. 26 липня завершується термін подачі заяв для майбутніх бакалаврів, 31 липня — для магістрів і аж у серпні — для тих, хто вступав на заочну форму. «РВ» поцікавилося у рівненських ВНЗ, як проходила вступна кампанія цього року.

Клавдія Джеджера, відповідальний секретар приймальної комісії РДГУ:

 

— Скажу чесно, що ми дуже непокоїлися через цьогорічну вступну кампанію: чи зможемо набрати достатню кількість абітурієнтів. Проте тепер, коли вона вже завершується, можу з полегшенням констатувати, що вона проходить на рівні минулого року. Більше того — у нас зросло державне замовлення. Якщо торік набрали 389 магістрів-державників, то цьогоріч очікуємо, що держзамовлення становитиме приблизно 545 місць, з яких 439 — студенти денної форми навчання та 106 — заочної.

 

Звісно, значну роль відіграло те, як добре ми попрацювали в цьому напрямі: відкрили «магістра» на кількох спеціальностях. Це «Середня освіта» (фізкультура, біологія та здоров’я людини, класична біологія), «Сценічне мистецтво», «Образотворче мистецтво і реставрація» та ін. Також спостерігаємо зростання державного замовлення на бакалаврів: очікуємо 665 місць порівняно з торішніми 545. Можливо, причина того, що в Міносвіти пішли нам назустріч, — наш університет довів свою престижність. Адже цього року університети мали надіслати документ, в якому доводили свою відповідність 9 критеріям, що визначило Міносвіти. Це і кількість наукових статей викладачів ВНЗ, і популярність магістерських програм у вступників, і кількість іноземців, які обирають наш університет для навчання та ін. Залежно від того, наскільки ВНЗ відповідає цим критеріям, і розподіляли державні місця.

Якщо говорити про популярність певних спеціальностей, то це традиційно «Дошкільна освіта. Логопедія», де на одне державне місце претендує 10 абітурієнтів, «Фізична культура» (13/1), «Англійська філологія» (4/1), «Географія» (4/1). Є, звісно, і менш популярні, які користуються особливою підтримкою держави. Це «Середня освіта. Математика», на яку загалом надійшло тільки 30 заяв при наявності 24 місць державного замовлення, «Середня освіта. Фізика» (12 заяв/13 місць) та кілька інших.

Ігор Пасічник, ректор Острозької академії:

— Сподівання щодо вступної кампанії-2018 були дуже погані. Експерти прогнозували, що цьогоріч у нас буде найменша кількість абітурієнтів за останні роки у зв’язку з демографічною «ямою». Перед вступом ми їздили по школах та вивчали настрої випускників. Половина з кращих не збиралися здавати ЗНО, бо планували подавати документи до іноземних ВНЗ, де цих тестів не вимагають. Проте загалом вступною кампанією я задоволений. Вона проходить на рівні минулого року. Гадаю, у 2018 ми наберемо приблизно 250 бакалаврів на державні місця та 130 — магістрів-державників.

Традиційно найбільший конкурс у нас був на спеціальності «Право», «Романо-германські мови». Здивувало те, що конкурс збільшився і на «Документознавство» та «Національну безпеку». Також торік ми відкрили спеціальність «Комп’ютерні системи» і бачимо на неї стабільний попит. А от на «Громадське здоров’я», теж недавно відкриту спеціальність, його немає. Хоча ми очікували, що оскільки є єдиним ВНЗ в області, який запропонував таке навчання з профілю «Медицина», то вона матиме популярність.

Щодо того, чому університети зараз відкривають спеціальності, які для їхнього профілю не характерні, то це закономірно. Західні ВНЗ теж це практикують. І якщо вищий навчальний заклад, який вважався інженерним, відкриває «українську філологію», то його можна зрозуміти — це його форма виживання. Адже інженерів Україні зараз не треба, а от філологів — так.

Кожен ректор — це менеджер. Ми вводимо спеціальності, на які є попит, і оптимізуємо роботу. Наприклад, на наступній вченій раді в ОА я пропонуватиму злити в одну три окремі спеціальності — «Культурологію», «Філософію» та «Релігієзнавство». Тому що конкурс на них дуже малий. Окрім того, ректор всіма силами намагається врятувати науковий контингент свого закладу. Адже якщо українські вступники продовжать емігрувати в інші країни на навчання, то незабаром за ними поїдуть і викладачі. А цього року, як на мене, Міносвіти усугубило ситуацію. Адже для вступу на магістратуру вперше треба було здавати ЗНО з іноземної чи з іншого предмета. В результаті чимало тих, хто збирався вчитися на магістра, відмовилися від цієї ідеї. Так, це добре, що ми намагаємося рівнятися на Захід, проте такі речі треба вводити поступово.

Руслан Жомирук, відповідальний секретар приймальної комісії НУВГП:

— Якщо вам хтось каже, що вступна кампанія 2018 проходить добре, то не вірте: у всіх університетів криза через малу кількість абітурієнтів. Про це можна говорити навіть за кількістю отриманих заяв — у нас їх менше, ніж торік однозначно. Тому й відкриваємо нові спеціальності, як-от «Журналістика», «Релігієзнавство», «Психологія». Бо на них більше державне замовлення, а значить, буде й більше заяв від вступників.

Університети зараз відходять від стандартів, за якими працювали раніше. Тепер немає технічного ВНЗ чи гуманітарного. Як і інші університети, НУВГП позиціонує себе як класичний вищий навчальний заклад. Про розподіл державного замовлення говорити до 1 серпня, коли абітурієнти, що вступили на державну форму, вже мають визначитися, де навчатимуться, рано.

Щодо популярних спеціальностей, то це «Комп’ютерні технології», «Журналістика», «Будівництво», «Менеджмент». Зріс конкурс на «Екологію» та «Геодезію». Мабуть тому, що згідно з цьогорічними умовами вступу на ці спеціальності потрібно здавати відносно легкі тести ЗНО з географії та математики. Загалом надіємося, що матимемо не менше державних місць, ніж торік — орієнтовно 500-600.

Андрій Ясинський, відповідальний секретар приймальної комісії МЕГУ:

— В цілому вступна кампанія цього року проходить добре. Радує, що немає проблем з доступом до єдиної бази реєстрації вступників та електронного кабінету. Діти тепер подають 1-3 заяви, а не 15, як було раніше. Тобто вони вже знають, чого хочуть і на кого хочуть вчитися. Про вступ-2018 загалом можна сказати так: аби не гірше. Йдемо на рівні минулого року. От тільки на магістратуру надійшло мало заяв через цьогорічне нововведення Міносвіти — обов’язкове ЗНО з іноземної.

З огляду на конкурс, лідирують «Психологія» та «Право», які мають найбільший попит. Непогано йде набір на «Географію» та на спеціальності факультету європейської освіти, який ми цього року реорганізували. Це вважається одна спеціальність, проте навчатися студенти будуть на ній за різними освітніми програмами: «Іноземна мова», «Психологія» та «Фізкультура». Після нашої реорганізації, яка зачепила й інші факультети, ми тепер пропонуємо абітурієнтам 10 спеціальностей за 36 освітніми програмами загалом. А найменш популярні спеціальності — економічні. Якщо раніше у нас було два потоки фінансистів, то тепер ламаємо голову над тим, як набрати хоча б групу. Попит на економістів стабільно падає рік у рік.

Дарина Гузенкова.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також