Управління культури міськради Рівного отримало лист, підписаний Іваном Степанюком, в якому було вказано його особисті дані. Автор листа висловився проти заходів з вшанування захисників, які відбуваються в місті.
Зокрема, йдеться про те, що ранкова «хвилина мовчання» в центрі Рівного шкодить як людям, так і бізнесу. При цьому очевидно абсурдне пояснення — мовляв, транспорт зупиняється і клієнти не можуть вчасно добратися до магазинів на вулиці Чорновола. Згадується у листі й гуманітарна місія «На щиті», яка довозить у місто тіла загиблих захисників — її називає незаконною, адже кортеж автомобілів «сигналить та створює перешкоди дорожньому руху».
Першою це звернення оприлюднила відома рівненська волонтерка Вікторія Шинкаренко, висловивши обурення написаним. Ситуація набула такого резонансу, що про неї дізнався й сам Іван Степанюк, який стверджує — звернень до влади не писав, його ім’я просто використали.
Іван Степанюк, рівнянин:
— У свій час я довго боровся проти корупції на місцевому рівні. Не раз шукав справедливості у суді. Очевидно, цим я й залив сала за шкірку місцевим корупціонерам.
Це все почалося ще на початку року. У грудні мені зателефонували з центру зайнятості і повідомили, що надійшов лист, підписаний моїм ім’ям. У цьому листі містилися мої дані з підробленим підписом. Там говорилося, що я поранений воїн, який вимагає надати йому всі розрахунки виплат, які я отримав. Коли я побачив усю ту дурість, яку написали від мого імені, то одразу написав заяву до поліції. Було відкрито справу, якою займається слідча поліції Лариса Аржанова. Вона може підтвердити мої слова. Але на тому все не зупинилося.
На адресу, за якою зареєстрований мій гараж, почали приходити відповіді з різних відомств. То злочинці від мого імені скаржилися на сусідів, що вони, нібито, крадуть електроенергію. Були й якісь скарги на місцевих суддів. У них йшлося, що я нібито скаржуся на корупцію у судовій гілці влади.
Апогеєм усього цього знущання з мене став оцей лист проти «хвилини мовчання» та вшанування захисників. Все написане у цьому листі — повна дурість. Навіть частина моїх особистих даних там вказана неправильно. Однак ця історія набрала такого резонансу, що мені тепер погрожують смертю. Зараз я ходжу та мушу озиратися. Боюсь, що мені спалять житло. Хоч я нічого поганого не зробив. Так зі мною вирішили поквитатися чужими руками.
Зараз у суспільстві дуже високий градус напруги. Тому з будь-ким можна легко поквитатися, підробивши його дані та написавши, що він підтримує російського агресора. Я сподіваюся, що поліція завдяки відбиткам пальців на конверті знайде тих, хто опорочив моє чесне ім’я. Я маю здогадки, хто це зробив, але без доказів сказати цього публічно не можу.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
