На вулицях міста наш кореспондент «вполював» пана Сергія, який найбільше полюбляє читати книги, особливо на детективну і фантастичну тематику. Але на цьому його захоплення не закінчуються: він не проти поплавати у басейні, поганяти м’яч та розім’яти мізки за грою в шахи. Пан Сергій керується принципом, що кращий відпочинок — це зміна виду заняття і тому обожнює відпочивати на лоні природи, рибалячи та готуючи шашлики.
— Сергію, чим ви займаєтеся у своєму житті? — Якщо казати жартома, то я професійно «катую» клієнтів, лікуючи їм зуби. Ще зі школи мріяв стати лікарем і робив все для того, щоб ця мрія здійснилася. Зараз працюючи, я переконався, що мрії збуваються. — Якщо народ «обере» нового Президента, то чи «полетять» голови з плечей місцевих керівників? — Я в цьому не сумніваюся, скоріше «полетять» голови обласних керівників, бо кожен президент хоче, щоб біля нього були «свої» люди. Перша кандидатура у списку на виліт — Микола Сорока, який має тісні зв’язки з главою держави. — Якщо перефразувати відомий вислів на «Розум, честь і совість нашої області», то хто з місцевих посадових осіб поєднує в собі ці риси? — На мою думку, це — Валентин Крока, який, окрім службових справ, опікується підтримкою сім’ї, в якій батько самостійно виховує чотирьох дітей. — Якби вас обрали Президентом, якими були б ваші перші укази та рішення? — Передусім я зміцнив би владу Президента, можливо, надав би йому диктаторських повноважень, розібрався у податкових, фінансових і силових структурах, провів реформу нашого війська. Та, як казав Гліб Жеглов: «Злодій повинен сидіти в тюрмі!», посадив всіх злочинців у відповідне місце, яке вже давно за ними плаче. — У народі кажуть, «що добре там, де нас нема». Тобто чи покинули б ви Батьківщину при можливості виїхати за кордон? — Хоча живеться нам тяжко, проте справжні сини ніколи на покидають Батьківщину. Особисто мені пропонували працювати за кордоном, але я відмовився, бо тут я народився і виріс, і це пов’язало мене назавжди з своєю рідною землею. — Чи досягнули у житті того, що запланували в молодості? — В юнацькі роки тебе переповнює максималізм, а з віком ти дивишся на все реалістичними очима. Я досягнув того, що маю щасливу сім’ю, роботу, яка приносить мені задоволення. Ще у молодості прагнув бути ні від кого не залежним, чого і добився. — Що найбільше цінуєте? — З дитинства мені прищепили повагу до батьків, вірність друзям. Сім’я на першому місці для мене. Також ціную ставлення людей до себе.
