Відомий телевізійний журналіст Юрій Макаров днями нагадав рівнянам про своє захоплення літературою. У Рівному він презентував свою нову книгу "За чверть десята", щоправда, привізши на презентацію лише два десятки примірників. Тому всім бажаючим отримати автограф у новій книзі її не вистачило. Ведучим творчого вечора в актовій залі НУВГП був рівнянин Олександр Ірванець.
Це вже четверта масштабна літературна робота Макарова, більш відомого у літературі як публіцист. Новим це видання автор називає умовно, адже презентував його він у вересні на Львівському форумі. Хоча, доповнює, "за цей час у житті країни минула ціла епоха”. І саме сучасні події зробили твір більш актуальним. Маючи глибоко антирадянські погляди, автор переніс їх і у своє творіння. Зокрема, головний герой — літній чоловік, філолог, помічає у собі здатність втілювати у реальності всі свої "прокльони”. Тобто якщо він побажає комусь "щоб ти здох", той неодмінно помре. Користуючись своїми здібностями, він вирішує зробити справу життя — вбити президента. Юрій Макаров наголошує, що у книзі мав на увазі не якогось уявного президента, а цілком конкретного. — Але врешті-решт мій герой розуміє, що набагато важливіше — вбити "Януковича" у собі, — наголошує автор. — Тому вбивства буквального у книзі не відбувається. Зла іронія героя в тому, що втілюються у життя лише негативні побажання. А він — радянська людина, продукт свого часу. Адже люди, які жили за "совка”, винесли, з одного боку, безсилля, а з іншого — роздратування на інших за це своє безсилля. Юрій Макаров заперечує, що писав книгу про себе, вважаючи, що "герой не повинен доживати за автора те, чого той не дожив”, називаючи це "зловживанням владою як письменника”. А про свого читача нічого сказати не може: — Справа в тому, що у нас читач, як масове явище, відсутній. Які сучасні читацькі тенденції — я не знаю. У радянські часи до популярної фрази "найбільш читаюча нація" дотепники додавали "найбільш читаюча Пікуля нація" — такого собі майстра белетристики, простої масової літератури.
