Книжкові туристи

"Зірки" першої величини української літератури продовжують їздити до любителів цієї літератури з метою, очевидно, розрекламувати свої нові творіння. Минулого тижня з рівненськими читачами зустрічався найвідоміший у Європі літературний українець Андрій Курков, цього тижня — найвідоміший письменник серед молоді Сергій Жадан.

Андрій Курков розповідав про нову книгу "Львівська гастроль Джиммі Хендрікса", яка має цікаву історію виникнення: — Ідею книжки про Львів мені запропонував міський голова міста Андрій Садовий, коли запросив на каву до себе в кабінет. Він запитав, чи не хотів би я написати роман на будь-яку тему, головне, щоб події відбувалися у Львові. Він хотів зробити своєрідну рекламу місту, щоб про нього читали в Європі. На вулицях Львова я провів дуже багато часу. Думаю, раз по 20-30 проїхав по кожній вуличці, почув безліч історій. Я потім вже і сам міг водити екскурсії для гостей міста. Головним "героєм" книги стала культура "хіпі" у Львові, а головним персонажем — реальний культовий хіпі Алік Олісєвич. Звідси й основна містифікація книги — мовляв, на Личаківському кладовищі похований Джиммі Хендрікс. Андрій Курков розповідає, що його звинувачували в тому, що за цю книгу він ще й від львівської влади отримав гроші.

	Андрій Курков

— Відразу скажу, що гроші за це мені не пропонували. Хоча коли цю книгу висували на здобуття Шевченківської премії, один критик сказав, як можна давати премію за книгу, за яку міська влада і так заплатила автору. Це неправда, я отримую за неї тільки гонорари з продажів. Незважаючи на те, що книга про Львів, написана вона російською. Автор, який вільно володіє українською, зізнається, що російська лексика йому дається легше. Інший гість книгарень — Сергій Жадан — привіз збірку "Месопотамія". Але і тут письменник не уникнув "міської" тематики — видання присвячене Харкову. — Мені хотілося створити приватну міфологію цього міста, — говорить автор. — Усі розділи книги мають чоловічі імена, оскільки це більше чоловічі історії — хроніка вуличних суперечок і щоденних пристрастей. Попри те, що в "Месопотамії" описано багато кримінальних епізодів і смертей, особисті історії персонажів, які мають свої прототипи, розгортаються на любовному тлі. Жадан зізнається, що не любить, коли письменника називають пророком чи месією, тому вважає за потрібне розповідати про душі людей, "філософія яких йому зрозуміла". При цьому вважає, що до літератури треба ставитись відповідально: — Багато людей можуть поставитись до твоєї книги більш серйозно, ніж ти. І тому час від часу розповідають про те, що "твоя книга врятувала мені життя" і тому подібне.