На Рівненщині реалізовано проєкт, завдяки якому діти-переселенці, діти з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей отримали кращий доступ до дистанційної та інтерактивної освіти…
Рівненщина – одна з західних областей, яка приймає внутрішньо переміщених осіб. Офіційно понад 68 тисяч людей знайшли тут прихисток і 53 тисячі з них залишились на постійне проживання. У тому числі – 10 672 дитини віком від 6 до 18 років, тобто шкільного віку. Через війну вони потребують і психологічної допомоги, і повернення до освітнього процесу.
Окрім того, війна надзвичайно загострила цілу низку проблем, що пов’язані з соціальною нерівністю. Її влив відчули на собі діти з малозабезпечених сімей і діти з інвалідністю, які через відсутність достатньої кількості засобів комунікації не мають можливості відвідувати заняття онлайн і повноцінно розвиватися.
Тепер уявіть, що класи з робототехніки допомагають дітям-переселенцям пристосуватися до нового середовища та реальності – вони насправді працюють у місті Гоща, а «останні дзвоники» в гімназіях перетворюються на захопливі завдання зі складання пазлів, формування логічних рядів, планування літнього дозвілля – саме так відбувається в Іваннівській гімназії, що в Дубенському районі. За результатами проєкту «Посилення стійкості громад», що реалізується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки уряду Великобританії, з початку березня тут, у Рівненській області, підтримано кілька ініціатив закладів освіти, сільських рад і волонтерських центрів, які працюють з переселенцями і, зокрема, дітьми. У тому числі закуплено необхідне для того мультимедіа, багатофункціональні інтерактивні дошки, планшети тощо.
«Ось, подивіться на них зараз, під час заняття, вони хоча б мають змогу на хвилину відволіктися від війни. Для них це буде тривалий шлях відновлення, враховуючи все, що вони пережили... Сподіваюся, що ці голограми та 3D моделі, які ми створюємо за допомогою нових планшетів, допоможуть запалити іскру радості у такі складні часи», – каже Олександр Тимощук, викладач робототехніки в Гощі. У його групі навчаються як діти з Рівненщини, так і переселенці з Бучі, Ірпеня, Харкова та інших міст України, понівечених війною.
Раніше класи робототехніки проходили зі старим ноутбуком та гаджетами, які діти могли принести з собою. Нині ж працівники Гощанського центру позашкільної освіти проводять майстер-класи з моделювання, демонстрації цікавих голографічних ефектів вже за допомогою нової техніки.
За 80 км від Гощі – у селі Іваннє, що належить до Привільненської сільської ради – педагоги гімназії задіяли сенсорну smart-панель «Energy star». Вона використовується у навчанні підлітків Іваннівського старостинського округу, для яких проводяться виховні класи з безпеки в умовах воєнного стану, безпеки вдома, на вулиці та мережі Інтернет.
У планах на наступний навчальний рік – проведення інтерактивних уроків з природознавства, біології тощо. «Мені, як біологу і хіміку, така ініціатива дуже важлива, бо вона докорінно змінює освітній процес. Коли ми з учнями відкрили на дошці 3D модель рослинної клітини, то це було вражаючи. А ще існує багато віртуальних лабораторій. Як би старанно я не показувала на пальцях рух електронів навколо ядра – результат не той», – розповідає вчителька хімії та біології Іваннівської гімназії Олена Десятник.
Загалом на Рівненську область закупили п’ять мультимедійних дошок для навчання, творчості, дозвілля. Окрім закладів освіти, одну з них отримала в користування громадська організація «За добробут життя «Берегиня» і зараз ця панель знаходиться в Консультативній службі Рівненської обласної ради (РОР), де надають соціально-психологічну підтримку й вимушено переміщеним особам. Під час занять тут опрацьовують матеріал, проводять арт-терапію, а для малечі запускають цікаві мультфільми. У найближчій перспективі за допомогою цього обладнання викладатимуть іноземні мови для дітей з сімей переселенців, навчатимуть розуміти власні емоції та почуття, розвивати емоційний інтелект тощо. Усе – через ігрові елементи та взаємодію.
.jpg)
Окрім багатофункціональних смарт-дошок для навчання за технологією «edutainment», тобто «навчання граючись», на Рівненську область закупили 79 планшетів. Частина гаджетів спрямована на потреби дітей з інвалідністю. Зокрема, через благодійний фонд «Мені не байдуже» планшети передані дітям з соціально незахищених категорій у Березнівській громаді для використання під час онлайн-уроків. Ще частину спрямували до Асоціації батьків дітей з інвалідністю та особливими потребами «Особливий кіндер» і вони будуть використані для програм корекції порушення мовлення.
Сучасні планшети також вкрай потрібні безпосередньо дітям із сімей, які знаходяться у скруті. «У деяких сім'ях на п'ятьох дітей шкільного віку є лише два мобільні телефони, через що вони змушені по черзі підключатися до уроків чи виконувати домашнє завдання онлайн. Утім навіть за таких умов діти навчаються дуже старанно і отримують високі оцінки за результатами тестувань, чим вражають вчителів. Тож діти з таких родин отримали гаджети першочергово», – розповідає Наталія Вакульчик, директорка Бабинського ліцею.
Загалом, зауважує директорка, «дистанційне навчання зараз – то дуже великий виклик і для дітей, і для вчителів, і для батьків». Особливо непросто учням з багатодітних сімей, які часто не мають ані технічних засобів, ані фінансових для їх придбання. Так, Бабинська сільська рада отримала 10 гаджетів за кластерною ініціативою, що має назву «Покращення доступу вразливих груп населення до онлайн-освіти».
Ще 10 сучасних планшетів отримали школярі з багатодітних сімей, які відвідують фотогурток та студію з образотворчого мистецтва при Демидівському ліцеї. Тут гаджети потрібні для редагування фотозображень за допомогою безкоштовних графічних онлайн-редакторів і створення анімацій, відбувається колористична підготовка майбутніх художників.
Іншу частину гаджетів надали у громади Рівненщини для впровадження власних ініціатив, спрямованих на роботу з учнями, які через війну вимушені були покинути свій дім.
«Нині така ситуація, коли маємо з одного боку – зберегти життя і здоров’я учнів, з іншого – створити для них належні умови для роботи, навчання та саморозвитку. Важливо, щоб діти мали безперервний доступ до освіти», – кажуть у Привільненській громаді.
