Які чинники впливають на рівень злочинності в Україні?

1264 0

Ми у соцмережах:

Які чинники впливають на рівень злочинності в Україні?

ВПО, пошук нового житла, втрата роботи, виїзд за кордон, мародерство – ні, це не трейлер до нового Голлівудського фільму. Це реалії, з якими стикаються мільйони українців відтоді, як почалось повномасштабне вторгнення. Зрозуміло, що такі державотворчі процеси, як війна чи революція, не минають безслідно.

Станом на грудень 2022-го року рівень злочинності впав на 12% порівняно з даними 2021-го року. Однак, пристосувавшись до нової реальності, він знову почав «вирівнюватися» й рости.

Та, окрім воєнних дій, на рівень злочинності впливають ідеологічні, економічні, політичні, соціальні, психологічні, правові й організаційно-управлінські фактори.

Освіта

Хоч рівень освіти безпосередньо не пов’язують зі вчиненням злочину, доведено, що низький рівень освіченості призводить до низького рівня культури стосунків у сім’ї. Це впливає на формування світоглядних поглядів і на здатність вибору того чи іншого варіанта поведінки.

За даними 2016 року, 91% засуджених не мали вищої освіти. Це могло би бути співпадінням, якби не схожі цифри упродовж наступних 4-х років.

Багато хто вибирає не здобувати вищу освіту, а пройти якісь навчальні курси й заробляти на життя таким чином. Однак освіта це не так про знання, як про досвід, нетворкінг, встановлення зв’язків між студентами, обмін думками, рефлексію. Коли ти постійно знаходишся в середовищі, де побутують абсолютно різні погляди на життя, ти маєш змогу порівнювати й обирати той шлях, який є кращим для тебе.
 
Те ж стосується і середньої освіти. Якщо у 2023-му році школу завершать на 1% підлітків більше, то в наступні роки буде вчинено на сто тисяч злочинів менше. А збільшення тривалості освіти в середній школі ще на один рік може призвести до зменшення арештів на 11%, вчинення вбивств і розбоїв – на 20-30% і крадіжок – на 13-20%.
Безробіття

Високий рівень бідності та безробіття збільшують рівень злочинності в країні. Такі взаємозв’язки абсолютно логічні. Якщо в людини немає стабільного заробітку й тривалий час вона не може знайти роботу, то її шанси стати злочинцем зростають.
 
Адже при збільшенні безробіття на 1% рівень злочинності зростає на 6%. Так, не всі, втрачаючи роботу, стають на шлях розбою. Проте для багатьох це здається єдиним можливим варіантом.

Станом на січень того року було затримано 45 тис. дієздатних осіб, які на момент скоєння злочину ніде не навчались та не працювали. Ці люди становили 63% від усіх пійманих злочинців.
 
Безкарність

Контроль з боку поліції та суворі вироки знижують рівень злочинності. Безкарність призводить до збільшення кількості правопорушень.

Наприклад, людина бачить, що під її носом скоюють правопорушення, а винних не карають. У неї складається враження, що поліція не займається цими справами, бо не вважає їх злочином. Або ж: людина порушила закон один раз, другий раз. Вона бачить, що покарання немає і робить висновок, що це вже не така й небезпечна справа, як здавалося раніше, і продовжує вчиняти протиправні дії.

Обидва варіанти призводять до збільшення злочинів у державі й зменшення відчуття безпеки в ній. Якщо вчасно не давати відсіч злочинцям й не показувати, «хто в домі господар», то господарями цієї країни стануть вони. А для нас це означатиме повернення у 90-ті.
 
Близько 40% постраждалих від злочинів не звертаються до прокуратури чи поліції, бо не вірять, що їхні справи будуть розкриті.
 
Це слушно, якщо згадати, що у 2017-му році із 40% розкритих злочинів лише 34% винних понесли покарання. А торік лише 18-19% справ було передано до суду із 54% за статтями про шахрайство і угон автомобілів.
 
Безкарність має особливо негативний ефект на психіку молодого покоління. Неповнолітні правопорушники, яким вдається уникнути законної відповідальності, переживають кримінальну трансформацію і в майбутньому здатні скоїти ще більш небезпечні злочини.
 
Сім’я

Сімейне неблагополуччя є одним із факторів, що найбільше впливає на схильність людини до злочинності.
Сім’я робить найбільший внесок у правове виховання дитини. Людина несвідомо переймає культуру спілкування, поведінку, погляди, цінності, рівень моральности й законослухняности із сім’ї. Вона вчиться соціалізації і визначає, що «добре», а що «погано» на прикладі стосунків між членами її родини.
 
Якщо дитина зростає і бачить лише скандали між батьками й насильство, якщо її принижують однолітки, то ймовірно в подальшому вона буде прагнути пригнічувати слабших за себе, щоб компенсувати власні невпевненість і страх.
 
Інколи в сім’ях існують несприятливі умови для виховання дітей. Наприклад, алкоголізм чи наркозалежність, вчинення насильства, низьке матеріальне забезпечення тощо.
40% неповнолітніх, що скоюють злочини щороку, виховуються у неповних сім’ях, 30-40% дітей мають членів сім’ї, які вживають заборонені речовини, а ще 54% запевняють, що їхня родина до них байдужа. Загалом 61,5% звинувачують у вчиненні проступку своїх батьків.
 
Майбутні родини зловмисників можуть знаходитись у схожих негативних обставинах, у яких вони перебували в батьківських сім’ях. Тобто, якщо на дитину чи її матір/батька постійно піднімають руку, у майбутньому вона може перенести це у свою сім’ю й так само вчиняти насильство по відношенню до рідних.
 
Війна

До повномасштабного вторгнення Україна посідала 57-ме місце в рейтингу злочинності від World Population Review серед 136-ти країн світу. Сьогодні ми займаємо 54-ту позицію в загальному списку.
 
У 2022 році кількість злочинів в Україні зросла на 8,8%. Однак їх характер суттєво змінився. Майже вдесятеро збільшилася к-сть кримінальних проваджень за статтею «державна зрада» і майже всемеро зросла к-сть умисних убивств. Також після 24-го лютого майже в чотири рази зросло число ухилянтів від призову.
При цьому нетяжкі провопорушення і кримінальні проступки проти власності помітно поменшали.
 
Унаслідок повномасштабного вторгнення зріс рівень безробіття. 2,8 млн українців залишаються фактично безробітніми й загалом понад 5 млн з 15 млн працездатних осіб за час війни втратили роботу.
 
Так само змінилися й усі інші показники. Понад 2800 закладів освіти знищено або зруйновано, у шести регіонах не надається якісна освіта, а 4363 установи повністю перейшли на дистанційну форму навчання.
 
За даними МОЗ, після перемоги 15 млн українців потребуватимуть професійної психологічної допомоги, 20-30% громадян наздожене ПТСР і ще 3-4-ом мільйонам буде необхідне медикаментозне втручання. А за 5-7 років спостерігатиметься збільшення к-сті алко- й наркозалежних.

12 млн громадян покинули свої домівки, понад 4 тис дітей залишилися сиротами.
Війна поглиблює проблеми, які були в Україні у мирний час: безробіття, низький рівень освіти, погана робота правоохоронних органів, недосконала судова система, корупція і кумівство, недовіра до влади, бюрократія, безкарність.
 
Війна – це не те, що впливає на рівень злочинності, це умова, в якій розвивається цей рівень.
 
Поведінка – це наслідок впливу на людину величезної кількості факторів. Людський організм має здатність адаптовуватися до умов існування. Одним із елементів такого пристосування є залежність дій від навколишнього середовища. Тому за різних умов людина може демонструвати різну поведінку.
 
Суспільство безпосередньо не може вплинути на проблему злочинності. Проте точно в наших силах сформувати здорове суспільство, починаючи з малого – власної сім’ї. В умовах війни важливо підтримувати одне одного й вчасно звертатись за допомогою профільних спеціалістів.
 
Ольга Мельничук, студентка журналістики НАУОА


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також