Тема рівненського аеропорту з його мільйонними боргами і примарними перспективами давно набила оскому. Бо один пасажирський рейс на тиждень у літній період — надто мало, щоб говорити про успіх. Представники так званих потенційних інвесторів якщо й приїздять подивитися на рівненський аеропорт, то лише один раз — перший і останній. Частіше спілкування припиняється уже на рівні електронного листування. Проблеми тим часом лише накопичуються. Як і борги, які разом із штрафами та пенею становлять близько 20 мільйонів гривень.
Минулого тижня облрада, яка є власником аеропорту, вирішила виділити аеропорту 7,3 мільйона гривень. За словами директора аеропорту Ігоря Насинюка, цієї суми вистачить на погашення боргу із зарплатні перед 80 працівниками (близько 3 мільйонів), а решта піде на сплату єдиного соціального внеску. Добре, каже, хоч борги перед Пенсійним фондом 2008-2010 років погасили. Не вичерпано й проблему з руліжною доріжкою, крізь яку уже через рік проросла трава. Компанія «Стиль-Декор» і досі не завершила роботи, які тепер треба виконувати заново.
Китайська делегація, яка минулого тижня брала участь у форумі, що проходив у Рівному, також цікавилась аеропортом. Заступник генерального директора департаменту розвитку ринку Євразії POWERCHINA (Sinohydro) Чень Шицзюнь відзначив, що днями вони підписали меморандум про співпрацю з аеропортом «Бориспіль». Тож інвестори глибше вивчать перспективу співпраці із рівненським аеропортом
Для здійснення регулярних пасажирських авіарейсів аеропорту критично бракує техніки, а вона дорого коштує, говорить Ігор Насинюк:
— Нам потрібно закрити борги — це 20 мільйонів гривень і купити хоча б вживану техніку — це ще 20 мільйонів гривень. Маємо вказати, що у нас є ця техніка, інакше з нами про польоти й говорити ніхто не буде.
Приміром, ведемо листування з компаніями-лоукостерами Wizzair та Ryanair. Вони ставлять чіткі вимоги до аеропорту, враховують усі деталі, навіть стан огорожі. Наприклад, щоб приймати їхні літаки, потрібна система точної посадки, якої у нас немає. Узимку літаки та злітно-посадкову смугу потрібно обробляти від обмерзання, але ми теж не маємо чим. Навіть колишня техніка, яка тут була до 2009 року, десь поділася. Коли я прийшов працювати директором аеропорту, прийняв лише 8 одиниць техніки.
Ми як можемо презентуємо свій аеропорт, але щоб з нами бодай хтось предметно говорив про відновлення регулярного авіасполучення, потрібно погасити борги і привести аеропорт хоча б до більш-менш прийнятного стану. А на це потрібні чималі кошти. Хіба погодиться хоч якась авіакомпанія запустити польоти на новому літаку Boeing, який коштує, може, більше, ніж весь наш аеропорт? Питання безпеки зараз у всіх на високому рівні, а ми не маємо чим її гарантувати. Якщо говорити, приміром, про Львів, який стрімко нарощує обсяги авіаперевезень, то він «вистрелив» завдяки Євро-2012, коли державним коштом побудували новий термінал, відремонтували злітно-посадкову смугу й купили усю нову техніку.
Рівненський аеропорт днями підписав також меморандум з Рівненською облдержадміністрацією та Агенцією державно-приватного партнерства. В.о. директора Агенції Анастасія Шуба пообіцяла, що коштом держави зможуть виготовити хороший проект для презентації рівненського летовища й пошуку таким чином інвестора. Ігор Насинюк покладає надії на це, а ще більше — на можливість здати підприємство у концесію.
Світлана Федас.
