Я учасник війни в Афганістані. Служив заступником командира загону спецпризначення КГБ у званні старшого лейтенанта з 1979 до 1983 року. Хочу розповісти вам про одного свого товариша. Живий він нині чи ні — не знаю. Звуть його В’ячеслав Миколайович Якимчук, він уродженець села Кам’яна Гора Костопільського району Рівненської області. Нас закинули в Афганістан 25 грудня 1979 року. Разом з ним ми брали аеродром у Кабулі, потім палац Аміна.
Я учасник війни в Афганістані. Служив заступником командира загону спецпризначення КГБ у званні старшого лейтенанта з 1979 до 1983 року. Хочу розповісти вам про одного свого товариша. Живий він нині чи ні — не знаю. Звуть його В’ячеслав Миколайович Якимчук, він уродженець села Кам’яна Гора Костопільського району Рівненської області. Нас закинули в Афганістан 25 грудня 1979 року. Разом з ним ми брали аеродром у Кабулі, потім палац Аміна. При взятті палацу Слава (його за швидку реакцію, миттєве прийняття рішень прозвали Яструбом) в рукопашному бою отримав дуже серйозне поранення черевної порожнини: йому душман розпоров штиком ввесь живіт. Але, втрачаючи свідомість, Яструб убив його. Непритомного Славу відправили до госпіталя. Після лікування його хотіли комісувати, але він навідріз відмовився і повернувся до нас назад. Ми тоді були вже під містом Кандагар. Там є така долина смерті Зеленка. Тут Слава отримав друге поранення: підірвався на міні. Після цього він знову лікувався. Я відвідував його в госпіталі, але Славу «особісти» нашпигували різною гидотою, щоб стерти все з пам’яті, адже тоді нам не можна було ні писати, ні говорити про Афганістан. Відтоді ми з ним і не бачилися. Нині я вже можу і вважаю своїм обов’язком написати про цю людину. Тому що, якщо Яструб і живий, то про себе мало що розкаже. Адже він не та людина, яка буде хизуватися своєю участю в афганській війні, як багато хто робить це для своєї кар’єри. Завдяки йому залишилися живими багато хлопців. Славо, Яструбе, відгукнись, якщо ти живий. Я був у Києві, де ти жив, але мені сказали, що ти виїхав у Рівенську область. Я передав це повідомлення чоловіку з Рівного, який був у нас (а я живу в Росії в місті Якутськ) на заробітках, щоб він помістив його в газеті. Дуже прошу тебе, Славо, зв’яжись зі мною через Інтернет чи телепрограму «Жди мене».
