У березні цього року на зміну «кризовому менеджеру» Олександру Корчинському, який очолив «Центренерго», прийшов Юрій Приварський, очоливши «Рівнетеплоенерго». І одразу стикнувся з непростими завданнями, виконання яких ускладнювали карантинні обмеження. Та все ж Юрію Приварському вдалося втримати підприємство від кризи, в якій воно опинилося торік, коли «Нафтогаз» був готовий відмовити «Рівнетеплоенерго» у видачі ліміту на газ. Тож, схоже, опалювальний сезон в Рівному розпочнеться вчасно, хоча не виключено, що з новими цінами на тепло. Про це та інше — в розмові з директором «Рівнетеплоенерго» Юрієм Приварським.
— З якими викликами стикнулося підприємство в період жорсткого карантину, зумовленого пандемією?
— Незважаючи на обмеження, підприємство працювало, і дуже багато. Ми не закрили жодного розрахункового центру, щоб люди могли якісно здійснювати оплату наданих послуг. Ми виконали дуже багато робіт з підготовки підприємства до опалювального періоду. Тільки у цьому напрямку працівники підприємства ліквідували близько 80 поривів на мережах. Ми виконали значний обсяг роботи щодо підготовки котельного обладнання, а також ремонтну програму та продовжуємо виконувати інвестиційну програму, дотримуючись графіка, незважаючи на складні умови.
— Одна з проблем підприємства — це заборгованість населення за надані йому послуги.
— Якщо говорити про цифри, то заборгованість споживачів станом на березень перед «Рівнетеплоенерго» становила 234 мільйони. В тому числі заборгованість населення за спожиті енергоносії — близько 225 млн. гривень. Станом на вересень заборгованість споживачів встановить 144 млн грн, у тому числі населення — 138 млн. Частину боргів погасили, підприємство в цьому напрямку дуже активно працює. За шість місяців ми підготували позовів щодо стягнення на 18 мільйонів, деякі зараз перебувають на розглядах в судах. Задоволених позовів уже є на майже 7 мільйонів. Це постійний процес.
Тільки системна робота дає результат. Працюємо винятково в правових межах, і алгоритм дії єдиний і простий. Ми спочатку попереджаємо споживача, вказуючи суми боргу, і просимо оплатити заборгованість до встановленої дати. Попереджаємо, що у разі несплати заборгованості будемо вживати заходів щодо стягнення вказаної заборгованості через суд, що може викликати додаткові витрати безпосередньо для споживача. Звертаємося потім до суду, отримуємо судове рішення. Якщо воно не буде виконано добровільно, передамо до виконавчої служби. Стягнення через виконавчу службу ідуть постійно. І навіть щодо боргів 2012-2013 року.
— Деякі люди не платять за теплопостачання і нарікають, що надто великі суми в платіжках. При цьому ви говорите про те, що тариф не є навіть прибутковим. Тож населення цікавиться, чи буде збільшено тариф на цей опалювальний сезон?
— Тариф для нас встановлює регулятор — НКРЕКП. Тариф насправді не передбачає будь-якої прибутковості. Тобто він просто покриває витрати. Основна питома вага в тарифі — це все-таки вартість палива. Чи буде змінюватися тариф? На мою думку, буде, бо є тенденція до зростання вартості газу. Ми її зараз насправді бачимо.
Стосовно тарифу хотілося б зазначити, що Рівне — одне з небагатьох міст, яке фактично повністю забезпечене вузлами обліку тепла. Ми аналізували і прораховувати середню вартість опалення квадратного метра, тому що тариф встановлює вартість за гігакалорію, а люди, власне, платять за спожите тепло, яке обліковується на будинковому лічильнику. Середня вартість обігріву квадратного метра у Рівному становила 25 грн. Це невисокий тариф порівняно навіть з нашими містами-сусідами. Для громадян це буде дуже легко перевірити. У них нижчий тариф, але фактично немає 100-відсоткового обліку подачі тепла.
— У населення є борги перед вами, у вас — зобов’язання перед газопостачальною компанією. Скільки ви боргуєте газопостачальній компанії?
— Насправді борги підприємства становлять приблизно 360 мільйонів. Це велика сума, і вона має чітке обґрунтування. Найбільше в цій сумі — заборгованість держави за різницю в тарифах, станом на початок цього року вона становить 212 мільйонів. Питання компенсації різниці в тарифах не вирішується в країні практично з 2016 року. На даний момент на розгляді у Верховній Раді є закон, який якраз дає можливість врегулювати це питання. Сподіваємось, що він буде підтриманий Верховною Радою.
— У чому суть цього закону? Чому він полегшить вам ситуацію?
— Закон врегульовує поняття різниці в тарифах, передбачає джерело покриття цієї різниці за рахунок двох джерел: державного і місцевого бюджету. Рішення, за рахунок якого джерела буде покриватися різниця, віднесено до компетенції комісії. Цим законом передбачено порядок створення таких комісій та прийняття вказаних рішень. Для нас це досить суттєво, якщо це зменшить нашу заборгованість за спожиті енергоносії, відповідно, це полегшить роботу підприємства. Адже НАК постійно звертається з позовом про стягнення заборгованості. При цьому теплопостачальні підприємства належать до підприємств критичної інфраструктури.
— То чи не є під загрозою опалювальний сезон?
— Ми виконуємо з минулого року підписані і врегульовані заборгованості перед «Нафтогазом». На даний час ми маємо номінацію по газу. За офіційною інформацією НАК, в якій названо всі підприємства, які мають загрозу зриву початку опалювального сезону, «Рівнетеплоенерго» у вказаному переліку немає.
— А як місто сприяє у вирішенні цих питань? Адже котельні, майно все — в оренді, а належить місту.
— Назву кілька цифр. «Вінницяміськтеплоенерго» одержало з місцевого бюджету за 2019 рік — 226 млн. КП «Теплопостачання міста Одеси» — 572, «Криворіжтепломережа» — 62 мільйони. Ми ж не отримали ні копійки. Окрім того, нам нараховано 16 млн грн, які ми зобов’язані сплатити. Це річна плата за оренду цілісного майнового комплексу, мереж і т.д. Знаємо, що дуже багато теплопостачальних підприємств в Україні зарплату отримують з місцевих бюджетів. Наше підприємство не отримує.
В цьому році ми, з огляду на складну ситуацію, зумовлену пандемією, звернулися до міської ради з проханням змінити графік плати за оренду, зменшити зараз, а натомість збільшити в опалювальний період, коли підприємство має більші надходження. По одному договору ми отримали рішення міської ради, підписали з нею відповідно додаткову угоду, інші зараз на розгляді. Сподіваюся на підтримку депутатів.
— Яка зараз ситуація із запровадженням твердопаливних котелень?
— Ми продовжуємо рухатися у цьому напрямку. Насправді це досить непростий процес, який передбачає надання згоди, розроблення проектної документації, отримання дозволу на початок робіт, здійснення вказаних робіт та здачі об’єкта. Відповідно, він досить розтягнутий в часі і є дорогим. На минулій сесії було підтримано два таких рішення, які ми зараз, отримавши дозвіл, почнемо впроваджувати. Але я повторюю — процес сам по собі займає трохи часу. Одне з цих рішень стосується котельні на вулиці Макарова.
— Ставлення населення до альтернативної енергетики за цей час змінилося? Бо було багато протестів через нібито забруднення довкілля.
— Я би хотів людям пояснити тільки одне — проєкт проходить комплексну експертизу, він не може бути затверджений, якщо не забезпечує очищення викидів. Ми працюємо винятково на щепі, викиди від згорання щепи у рази менші від досить жорстких норм, які встановлені державою.
— Скільки загалом зараз котелень забезпечують Рівне теплом?
— Зараз ми маємо 37 котелень, діючих менше, бо деякі законсервовані. Нових котелень з березня не побудували і не запустили. Навпаки? є намір оптимізувати мережу котелень. Якщо ресурс дозволяє, а котельня працює не на повну потужність, потрібно розглядати варіанти переключення тепломережі на іншу котельню. Чим з більшим коефіцієнтом працює котел, тим менші у нього втрати, а це, власне кажучи, і менша вартість споживання. І насправді зменшення витрат на утримання тої чи іншої законсервованої котельні. Закриття частини котелень дасть можливість зменшити витрати підприємства.
Дарина Гузенкова.
