Тепер він - головний сержант навчального батальйону “Defender”, досвідчений інструктор одного з навчальних центрів Сухопутних військ ЗСУ, який і сам вміє воювати, і вчить цьому інших.
- Ми допомагаємо курсантам засвоїти основну істину війни: треба навчитися вижити в бойових умовах самому, допомогти в цьому побратимам і всім разом виконати завдання. Вбити ворога в бою – не складно, але це не головна мотивація. Важливіше – захистити в бою себе, своїх рідних, нашу Україну! Тому вчимо їх не замикатися в собі, працювати мінімум у парі, виживати і вчитися на наших попередніх помилках, щоб вони їх не повторювали, – розповідає головний сержант одного з навчальних підрозділів, штаб-сержант із позивним “Морячок”.
Родом 30-річний Вадим із Рівненщини. Народився і виріс в одному з сіл неподалік обласного центру в селянській родині. Після закінчення ліцею в Одесі була строкова військова служба, підписання контракту, служба у 72 Окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців…Там у кінці 2016 року і отримав позивний – “Морячок”.
А потім була війна, яку раніше чомусь називали АТО/ООС. Саме багато обставин та епізодів із того періоду, а також безпекові обставини і спонукають військовослужбовця до того, щоб не називати свого прізвища, а також конкретного місця проживання членів родини.
До речі, у книзі під назвою “Світла пам’ять героям полеглим, честь і слава героям живим”, виданій у Львові з розповідями про орденоносців Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, є й сторінка про “Морячка”.
На той час інструктор групи навчально-лабораторного комплексу кафедри бронетанкової техніки академії як розвідник 72 ОМБр успішно виконував бойові завдання на Авдіївському напрямку. Ризикуючи власним життям, прикрив собою від уламків ворожої артилерії бойових побратимів. Молодий воїн і зараз з особливими емоціями згадує бій, який тривав довго, а закарбувався в долі назавжди. Авдіївський напрямок. 29 січня 2017 року. Позиції 72 ОМБр “Алмаз-1”, “Алмаз-2” і “Алмаз-3”. На одній із них - “Морячок” із підствольним гранатометом ГП-25, снайпер та кулеметник. Вогнева дуель із рашистами. Тривала, запекла, кривава… Ворог зазнавав величезних втрат. Невдовзі розпочалися масові артилерійські обстріли.
А 30 січня почалося пекло. З боку загарбників летіло все, що тільки можливо. Небо змішалося з землею… “Морячок” зазнав важкого поранення, але тримав у руці автомат… Завдяки побратимам, був евакуйований: спочатку в Покровськ, потім у Дніпро.
Поранення в голову, ліву руку і ліву ногу виявилися майже несумісними з життям - воїн пережив клінічну смерть. Лікарі дістали з тіла 232 осколки! Але й досі він носить у собі смертоносні нагадування про той бій: два осколки в голові, стільки ж у коліні і один у шиї. Їх дістати неможливо.
- Багатьох хлопців, які тоді були на позиції, на цей час уже немає…, – скрушно зітхає Вадим.
Звільнився з військової служби штаб-сержант за станом здоров’я в 2020 році. Цивільна професія: електрогазозварювальник. Працював неподалік Костополя на асфальтно-бетонному заводі. А в 2023 році з власної ініціативи добровільно поновився на військовій службі та прибув передавати свій досвід у навчальний батальйон на посаду інструктора, згодом отримав вищу посаду сержанта-інструктора навчальної роти.
Він успішно пройшов вишкіл: суміщений курс командира відділення в Україні, а також другий (середній рівень лідерства) у Великій Британії. З гумором згадує спільні навчання з місцевими інструкторами. На одному з етапів партнери вирішили відпрацювати штурм та оборону військового опорного пункту. Українські сержанти з різних родів та видів військ швидко увійшли у взаємодію, проявили ініціативу та винахідливість. Тож на навчаннях вишколені британські інструктори впродовж доби не могли оволодіти опорним пунктом, який захищали українські військовослужбовці. Ну, а потім визнали, що у відкритому наземному бою, без застосування своєї авіації, вони ніколи б не зламали опору наших бійців.
Такі фахові інструктори, як “Морячок”, які здобули реальний бойовий досвід та оволоділи наукою перемагати, передають свої знання новобранцям та навчають усьому, що допоможе їм у майбутньому. Навчають, як вижити на полі бою та виконати бойове завдання з урахуванням сучасних викликів та загроз. Вадим зізнається, що після бою під Авідівкою 30 січня 2017 року вже нічого не боїться. І вчить не боятися молодих курсантів вижити і перемагати. Мобілізовані військовослужбовці у цьому навчальному батальйоні одного з навчальних центрів Сухопутних військ ЗСУ адаптуються до нових умов польового життя.
Поступово вчорашні рекрути стають бійцями, готуючись до виконання бойових завдань. Попереду у них довгий цілий цикл занять і тренувань в непростих умовах зими. Але пріоритетні напрямки підготовки – розвиток і адаптація до сучасних викликів ведення бойових дій – будуть виконані. Для цього нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеню та багатьох інших відомчих відзнак штаб-сержант із позивним “Морячок” і повернувся на військову службу.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій ОК “Захід”.
Фото відділу зв’язків з громадськістю управління комунікацій ОК “Захід” та з особистого архіву “Морячка”.