Перед Новим роком спочатку міський голова Рівного Віктор Чайка, а згодом і президент ФК «Верес» Святослав Власюк повідомили сенсаційну новину — в нашої бідолашної команди має з’явитися потужний інвестор, який перетворить клуб на структуру, яка не лише займатиметься футболом (виведе «Верес» у першу лігу), але й зароблятиме при цьому гроші. Подробиці п. Власюк обіцяв розповісти наприкінці січня.
І ось минулого понеділка футболісти «Вереса» разом з тренером Романом Лабою зібралися на стадіоні, щоб поговорити про своє майбутнє з президентом клубу. Тут на них і очікував сюрприз в особі Георгія Шенгелії, якого Святослав Власюк представив команді як нового головного тренера. Саме п. Шенгелія, який запропонував футболістам називати себе без по батькові — Георгій або Джордж, і став тим загадковим інвестором, який має намір перетворити скромний рівенський «Верес» у клуб європейського зразка. Георгій Шенгелія виявився комунікабельною людиною і з задоволенням розповів про себе та про свої плани: — Народився я у 1955 році в Батумі, починав грати у футбол у тамтешньому «Динамо». Як тренер працював у луганській «Зорі», шепетівському «Темпі» та донецькому «Шахтарі». З 1994 року мешкаю у США, є громадянином цієї країни. У місті Клівленд маю власний дитячо-юнацький футбольний клуб. — Проте щось змусило вас, вже американця, повернутися до України? — З українським футболом я маю великі зв’язки. Я скучив за великим футболом, адже дитячий футбол є дитячий. Летіти з тих умов у ці — невелика радість, але хочеться себе випробувати. — Чому саме Рівне? — По-перше, друзі порадили. А по-друге, енергія Віктора Чайки підштовхнула мене до такого рішення. Хоча у мене були переговори з керівниками й інших міст. — І що ви маєте намір змінити у «Вересі»? — Потрібно змінити все. Хочемо зробити клуб акціонерним. Зробити постійні зустрічі з вболівальниками та пресою, адже футбол давно вже став чимось більшим, ніж спорт — це соціальне питання. Існують великі задумки навколо клубу. Хочемо, щоб він був комерційною структурою. Головне — усе правильно організувати. Вболівальник обов’язково піде на стадіон, якщо йому це буде цікаво. В СРСР система була неправильною, і вона збереглася у багатьох командах до цього часу, її треба ламати. Бізнес та спорт мають бути на взаємовигідних умовах. Я думаю, нам вдасться знайти спільну мову і з місцевими бізнес-структурами. — Ви прийшли у команду як головний тренер, чи не плануєте змінити цю посаду на, скажімо, президента клубу? — Поки що я головний тренер. Коли буде створене акціонерне товариство, тоді рада директорів клубу й обере президента, мене чи когось іншого. — Чи визначили ви якісь терміни здійснення своїх задумів? — З термінами гадати щось складно. Зараз не усі іноземні бізнес-стуктури хочуть йти в Україну. Певна стабільність настане після виборів. — Ви плануєте залучати до клубу іноземних акціонерів? — Як іноземних, так і вітчизняних. Є попередні домовленості з бізнесменами з Лондона, США, Прибалтики. — Яке враження на вас справила команда? — Взагалі на другу українську лігу іноді гірко дивитися. Щодо «Вереса», то з цієї команди просто смішно питати якийсь результат. Доведеться усе починати з нуля. — Не боїтеся розчаруватися, попередні тренери протримувалися у Рівному недовго? — Взяти квиток і полетіти назад для мене не проблема. Інша справа, що за мною прийдуть люди, яких я не можу кинути.
