Минуло 28 років з того часу, як вулицю Карла Маркса у Рівному перейменували на Пересопницьку. Тодішня міська влада не подумала про своїх наступників, перейменувавши майже увесь центр міста. Тож чергова влада перейменовує вже перейменоване. На думку нинішніх депутатів, вулиця Пересопницька занадто довга, тож її можна трохи пошматувати, аби зробити приємне родичам німця Ніколауса Арндта, який присилав до Рівного гуманітарну допомогу. Чому пам’ять про Ніколауса слід було увічнювати саме перейменуванням старої вулиці, якій кілька сотень років? Нинішня влада, як і попередня, про це не думає: прийдуть нові — знову перейменують. Не звикати.
З проханням назвати вулицю на честь Арндта до міськради вернулася Рівненська центральна міська лікарня. Ініціатором клопотання був головний лікар Євген Кучерук, який добре знав пана Арндта. Саме п.Кучерук і попросив на честь німця, який привіз до Рівного немалу кількість гуманітарної допомоги з Європи, назвати вулицю у центрі.
Назвали іменем німця ту частину Пересопницької, яка йде не паралельно вулиці Соборній, а перпендикулярно — відрізок, що з’єднує вулиці Соборну та Гетьмана Сагайдачного і де їдуть тролейбуси на залізничний вокзал. За підрахунками міських архітекторів, нову адресу отримають сім будинків, які раніше були «на Перепсопницькій».
Захищав ідею Євгена Кучерука на сесії міської ради секретар Сергій Паладійчук, який очолює комісію з перейменувань рівненських вулиць. Заявив, що Пересопницьку уже давно потрібно було упорядкувати, аби вона не дезорієнтувала рівнян.
— Вулиця Пересопницька досить протяжна, відрізок, який перейменовуємо, насправді — не вулиця Пересопницька, він був без назви. Ми, навпаки, впорядковуємо конфігурацію вулиць і даємо можливість і вулицю створити в центрі, і Пересопницьку зберегти, надавши їй правильного прямого вигляду, — зазначив п.Паладійчук на сесійному засіданні. І його підтримали під час голосування 27 депутатів з 36, які були у залі.
Серед дев’яти депутатів, які не голосували, була, зокрема, заступниця міського голови Галина Кульчинська:
— Пересопниця — це одне з найвизначніших та найбільш іміджевих місць на Рівненщині: Пересопницьке Євангеліє, Пересопниця як місце української звитяги. І яка гарна українська назва — вулиця Пе-ре-со-пницька. А це і складно вимовляти — Арндта.
Я не проти того, щоб називати вулиці на честь благодійників, тим паче, що місту багато хто допомагає. Але на мою суб’єктивну думку, нехай би цей закуток у центрі міста все ж залишався вулицею Пересопницькою. Хай би ця вулиця була довшою і ширшою. Бо її назва красива, натхненна і легко вимовляється. У нас багато будують житла і з’являється немало нових вулиць. Окрім того, є вулиці з ніякими назвами, які варто перейменувати. Наприклад, Костромська.
Євген Кучерук, головний лікар Рівненської центральної міської лікарні, наполягає, що важливо, аби вулиця Арндта була саме у центрі Рівного. Допомогти відшукати вулицю, якій можна було б дати ім’я благодійника, допомогли у міському управлінні містобудування та архітектури.
Євген Кучерук зазначає:
— Ніколаус Арндт народився у Рівному і був справжнім патріотом України. Як тільки Україна стала незалежною і відкрилися двері до Європи, він одразу почав допомагати місту. У 90-х роках він організував приземлення у Рівному першого чартерного літака, яким забрав близько 150 дітей-чорнобильців на лікування. Для нашої лікарні він багато зробив: тричі наш хор їздив до Баварії виступати, не кажу вже про те, скільки всього він нам привіз. Арндт пропагував тему волинських німців, вивчав їхню історію і написав дуже цікаві книги. Він нагороджений багатьма нагородами України, його діти та внуки люблять Україну. Він хоч і помер, але його ідеї залишилися. Хотілося б подякувати. 19 грудня йому виповнилося б 90 років. Ми готуємо цілу програму з обласною бібліотекою і плануємо відкриття вулиці.
Алла САДОВНИК.
Довідка РВ: Ніколаус Арндт народився у 1928 році у Рівному, яке тоді було у складі Польщі, у родині волинських німців. У 1940 році родина переїхала до окупованої німцями Польщі. Наприкінці війни став солдатом вермахту і потрапив на два місяці у полон. Спершу Арндт працював в архітектурному бюро, потім як будівельний інспектор, а з 1960-х розпочав працювати над власними архітектурними проектами. У середині 60-х взявся за вивчення історії волинських німців, згодом долучився до створення історичної асоціації Волині.
Помер Ніколаус Арндт 2 травня 2016 року.
