Керуючись революційним принципом «спочатку знесемо до основи, а потім...», дубровицькі комунальники тихцем демонтували пам’ятник Тарасу Шевченку, чим викликали обурення мешканців тисячолітнього поліського міста.
Стали на захист громади і політики. Гнівною заявою з приводу такого акту вандалізму виступила обласна організація НСНУ, яка вважає, що «у Дубровиці мала місце наруга над пам’ятником великому Кобзарю». Особливе занепокоєння викликало те, що «завчасно не повідомлялося про ліквідацію пам’ятника Шевченку чи будь-які дії навколо нього». Як вважають у рівенській НСНУ, це створило хвилю обурених відгуків громадськості, яка запідозрила керівників райдержадміністрації у нехтуванні патріотичними національними символами. З головою Дубровицької райдержадміністрації Миколою Стовбою, який, до речі, донедавна був міським головою Дубровиці, нам вдалося зв’язатися в «час пік», тобто учора, під час урочистостей з нагоди 1000-ліття древнього міста. — Ви подивіться на новий пам’ятник Шевченку, який ми відкрили у центрі Дубровиці на майдані Злагоди, — порадив пан Стовба. — І порівняйте зі старим, який стояв біля колишньої синагоги, «переобладнаної» під розважальний заклад. Тоді у вас усі запитання зникнуть. Єдине тільки, що комунальна служба, яка мала виконати роботи з демонтажу ще у травні, зробила це раптово, нікого не повідомивши і ні з ким не погодивши. І прикро, що ми не встигли виготовити новий пам’ятник раніше. Пан Стовба запевнив, що старий пам’ятник ніякої культурної цінності не представляв і навіть «дав тріщину». Тож відтепер п’яні громадяни не зможуть розбивати пляшки об Кобзаря. Учора в Дубровиці відкрили аж три пам’ятники — крім Шевченка, мешканці міста на вулицях бачитимуть скульптури святої Уляни та княжни Анастасії, обидві — з роду Гольшанських-Дубровицьких.
