Досі у школах за зразок харчування є список страв, складений і затверджений понад 70 років тому. Але поступово навчальні заклади відмовляються від нього — бо страви несмачні, тож діти харчувались, здебільшого купуючи у сусідніх магазинах чіпси та сухарики. А це — шкідлива їжа. Тож у Рівному вже в їдальнях чотирьох шкіл взамін традиційного картопляного пюре і бурякового салату можна скуштувати вітамінний салат у лаваші, курячі нагетси, рис «Паелья» та ще багато цікавого.
Альтернатива з’явилась після того, як відомий український шеф-кухар Євген Клопотенко розробив збірник страв «Cult food». До збірника входить близько 110 різних рецептів. Деякі з них є покращеними версіями старих страв — але використання імбиру, куркуми, м’яти та кориці повністю змінило не лише смак цих страв, але і їхній вигляд. За таким принципом звичайні котлети перетворюються на курячі нагетси, які із задоволенням їдять діти. Із збірника батьки самостійно обирають страви, які потім узгоджують з адміністрацією школи та підприємцем, що забезпечує дитяче харчування.
Євген Клопотенко, автор збірника страв «Cult food»:
— Загальний збірник страв, до якого входить близько 30 рецептів, затвердили ще у Радянському Союзі. Саме тому в нас майже однакова їжа в піонерських таборах, санаторіях, школах і навіть у в’язницях. Адже усі страви беруть саме з цього збірника. Рецепти складали так, щоб наситити організм людини жирами та вуглеводами. Щоб з’ївши ці страви, радянська людина могла спокійно працювати на заводі. Звідти, до речі, з’явилося й поняття, що потрібно частіше їсти суп. Так придумували кулінари того часу, адже суп дозволяє недорого нагодувати велику кількість людей. Інший радянський стереотип полягає у тому, що до супу потрібно їсти хліб з маслом. Така їжа дуже добре забиває шлунок, настає відчуття ситості. Однак ніхто не говорить, чи вона корисна, тим більше — чи смачна. Ця система досі діє. Так учили їсти ще з дитинства.
Тепер давайте прослідкуємо, до чого це приводить. Оскільки їжа здебільшого несмачна, то багато дітей відмовляються її їсти. Згідно з моїми підрахунками, лише 20% дітей харчуються в шкільних їдальнях. Але й після них тарілки не завжди залишаються порожніми. Через це багато їжі збирають у відра та потім викидають. Нові страви були придумані, щоб цього не було. Окрім цього, ми почали використовувати спеції, які досі були заборонені. Мало хто знає, але забороняється додавати сіль у потрібній кількості та зовсім заборонений перець. Проте бюрократична машина спрацювала так, що й почала протидіяти кориці та іншим прянощам. Хоч вони корисні, не заборонені та змінюють смак та колір їжі.
Моє завдання полягає у тому, щоб 50% дітей їли в шкільних їдальнях. Якщо вдасться цього досягти, то це змінить культуру харчування в країні. Бо діти ж виростуть і стануть дорослими. Тому зміна системи харчування має спочатку відбутися в головах людей, а не в животах.
Галина Кульчинська, заступниця міського голови Рівного:
— Повністю підтримую слова відомого шеф-кухаря. Зміна системи спочатку має відбутися в головах людей. Бо старий підхід до харчування дітей діє більше 70 років. Те, що багато дітей відмовляються харчуватися в школах, — правда. Взамін діти купують піцу, булочки або ще гірше — сухарики. Від цього виникають проблеми з травленням. Але впроваджувати нове меню мають батьки разом з адміністрацією школи. Бо усе починається з бажання батьків, які й платять за обід. Якщо підприємець не хоче вводити у меню нові страви із збірника «Cult food», то батьки мають повне право його змінити на такого, який захоче. Управління освіти не заперечує проти цього. Єдине, в що не можуть втручатися батьки, це навчальний процес.
Катерина Сичик, заступниця начальника управління освіти Рівного:
— Загалом у школах Рівного навчається понад 28 тисяч учнів. Управління освіти організовує харчування для дітей пільгової категорії. Таких у нас 2300, вони щоденно отримують сніданок. Але закон вимагає, що керівник школи зобов’язаний створити умови, щоб усі діти, які того бажають, могли отримувати гарячі обіди.
Якщо школа перебуває на загальній бухгалтерії, то управління освіти оголошує загальний тендер на харчування, де й обирають підприємця, що харчує дітей. Однак є в місті школи, які самостійно ведуть свою бухгалтерію. Такі заклади і самостійно обирають підприємця, який організовує у них харчування дітей. Для учня початкової школи обід коштує 18 гривень, а для старшокласника — 20 гривень.
Згідно з нашими підрахунками, близько 14 тисяч дітей беруть гаряче харчування. Причому, школярі 6-7 класів ще їдять гарячі обіди, а старшокласники відмовляються. Вони їдять бутерброди, булочки та усе те, що продається в магазинах біля шкіл.
Євгенія Антонюк, приватний підприємець, яка здійснює харчування у Рівненській гуманітарній гімназії:
— Нові страви для учнів я почала впроваджувати з лютого. Із меню Клопотенка уже можна знайти в їдальні десять страв. Ці страви діти найбільше люблять та їдять із задоволенням. Наприклад, вітамінний плов, запіканку з макаронів із сиром та рис «Паелья». На смакові якості страв дуже вплинула можливість застосування таких спецій, як прованські трави і лимонний сік. Готуємо соус бешамель.
Звісно, деякі інгредієнти в меню нам доводиться замінювати. Бо там більше застосовується яловичина і телятина. Однак вона коштує дорожче. Оскільки у нас встановлена ціна за обід на рівні 18 гривень, то мусимо використовувати більше свинину та філе курки. Також у більшості шкіл відсутня техніка, на якій можна приготувати страви на парі. Немає овочерізок та інших необхідних речей.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
