«Заполітизована» вода, або Чому водоканалам постійно бракує грошей

З листопада почали діяти нові тарифи на послуги «Рівнеоблводоканалу», що були затверджені Нацкомісією.

Варто зазначити, що тарифи в кожному з обласних центрів різні. Та й затверджувала їх Нацкомісія, а потім вони набрали чинності у кожному місті в різний час. Але попри це, всі вони вже на старті були збитковими. Причина одна — висока вартість електроенергії, що є основною складовою послуг водопостачання та водовідведення в Україні. До того ж зростає вона значно швидше, ніж змінюються тарифи на послуги водопостачальних підприємств.

Рівне

На «Рівнеоблводоканалі» кажуть, що з початку року вартість електроенергії для них вже кілька разів змінювалася і врешті зросла майже на третину. Тому підприємство втратило близько шести мільйонів гривень. А це ті гроші, які можна було витратити на каналізування вулиць, заміну аварійних мереж тощо. Загалом у тарифах «Рівнеоблводоканалу» електроенергія становить 35% від усіх затрат. До речі, показник цей один з найнижчих з-поміж водоканалів України. На рівненському підприємстві кажуть, щороку, в межах своїх можливостей, ремонтують або змінюють обладнання, щоб зменшити споживання електроенергії. Однак через специфіку місцевого водоносного горизонту пробурити свердловини в межах міста, як це, наприклад, є у сусідньому Луцьку чи Тернополі, неможливо. Тому змушені додатково витрачати електроенергію на перекачування води з Гориньгродського та Горбаківського водозаборів, що розташовані за 20-30 кілометрів від обласного центру. Приблизно на таку ж відстань перекачують і 60% стоків з Рівного на очисні споруди «Рівнеазоту». Ще й платять підприємству за їхню очистку, бо власні очисні міста не можуть очистити увесь об'єм стоків. Ця стаття видатків у структурі тарифу становить 11% витрат. Плюс податки, пальне та витрати, пов'язані з ремонтом або заміною зношеного обладнання підприємства (амортизаційні витрати). От і виходить, що мешканцям багатоквартирних будинків у Рівному, за новими тарифами, вартість кубічного метра води та каналізації тепер обходитиметься у 14,34 грн., а приватному сектору та юридичним особам — 13,38 грн. У багатоповерхівках дорожче, бо тариф включає ще й вартість повірки засобів обліку, абонентське обслуговування, підвищення тиску на верхні поверхи.

Чернівці

Воду до Чернівців, в якому стільки ж мешканців, як і в Рівному, теж транспортують. Щоправда, відстань там значно більша — 54 кілометри. Та й беруть воду здебільшого не з артезіанських свердловин, як у Рівному, а з річки Дністер. Бо підземних водозаборів недостатньо, щоб забезпечити все місто питною водою. Водопостачальним підприємством у Чернівцях останніх три роки керує один з колишніх директорів «Рівнеоблводоканалу» Сергій Дзезик. Часи роботи в Рівному він згадує з деякою ностальгією, а «Рівнеоблводоканал» називає одним із найкращих в Україні. Як аргумент п. Дзезик наводить низьку аварійність у Рівному: — Через зношеність мереж та складність рельєфу в Чернівцях ми щодня ліквідовуємо шість-сім аварійних ситуацій. Це дуже багато. Натомість у Рівному їх в рази менше. Крім того, навіть за серйозних аварій «Рівнеоблводоканал» не обмежує всьому місту подачу води, як у Чернівцях. Складні ремонтні роботи там виконуються здебільшого вночі. А вже зранку вода знову тече з кранів рівнян. Керівництво «Чернівціводоканалу» сподівається, що ситуацію вдасться виправити за рахунок 17 мільйонів євро, які надасть їм німецька фінансова установа KfW. Перші гроші мають надійти вже наступного року і будуть спрямовані на технічне переоснащення водоканалу. Нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення в Чернівцях почали діяти на початку жовтня. Для приватного сектора та юридичних осіб метр кубічний води та каналізації обходиться зараз у 12,44 грн., а для мешканців багатоповерхівок — у 13,64 грн. Чернівецькі тарифи не суттєво, але нижчі за рівненські. Витрати електроенергії у структурі їхнього тарифу так само є домінантними і становлять понад 40%, тому що більша відстань транспортування води і перепади висот, на які цю воду потрібно подавати. Натомість вартість водовідведення у них порівняно з Рівним значно дешевша, бо мають власні очисні споруди. Крім того, більша частина стоків сама стікає по самопливних колекторах. Тож витрачати кошти на їхнє перекачування, а потім очистку не потрібно.

Ужгород

До місцевого водоканалу ми потрапили не в найкращий час — непорозуміння між керівництвом ужгородського водопостачального підприємства та «Закарпаттяобленерго» досягло апогею. Одні погрожували відключити підприємство від електроенергії, а інші — почали думати, як обмежити її споживання. Майже три мільйони гривень боргу водоканалу перед обленерго могли призвести до того, що вода в кранах мешканців обласного центру з'являлася б лише по кілька годин на добу. Так, як це було ще рік тому. — Ми заборгували «Закарпаттяобленерго» 2,7 млн. гривень, причому мільйон із них — повернуть з Держбюджету як компенсацію за субсидії. Тож «ціна питання» — 1 млн. 700 тисяч гривень. Частина цього боргу виникла через неоплату послуг населенням, інша частина — через різницю у тарифах, - пояснив тоді директор «Водоканалу м. Ужгород» Станіслав Карташов. За словами директора, населення платить непогано — на рівні 95%. А левова частка боргу виникла через несвоєчасне і нерівномірне зростання вартості електроенергії. Пригадує, що свої розрахунки щодо нових тарифів подали до Нацкомісії ще в березні. А погодили їх лише в липні. — Ввести їх в дію ми змогли лише з 1 вересня, — продовжує пан Карташов. - А вже з початку наступного місяця вкотре подорожчали енергоносії. Через цю різницю ми знову опинилися в мінусі. Ситуацію таки вдалося виправити — керівники підприємств порозумілися з приводу боргу. Щоправда, чи надовго — невідомо. Зараз в Ужгороді найвищий з-поміж решти обласних центрів Західної України тариф на послуги водопостачання та водовідведення — для приватного сектора та юридичних осіб метр кубічний обходиться в 15,69 грн., а для мешканців багатоповерхівок — 16,67 грн. Половина затрат у структурі тарифу — вартість електроенергії. Воду, яку беруть із кількох підземних свердловин та річки Уж, щоб доставити до кінцевого споживача, доводиться піднімати у кілька етапів на великі висоти. Звідси і чималі затрати електроенергії.

Луцьк

Один із небагатьох обласних центрів Західної України, який має дуже вигідне в плані водопостачання розміщення. Все поруч: свердловини в межах міста, очисні — власні. Тож на перекачування води та стоків на далекі відстані витрачатися не потрібно. Тому і мають найнижчий тариф — 10,60 грн. за метр кубічний централізованого водопостачання та каналізації для мешканців багатоквартирних будинків і 9,70 грн. для решти. Однак зізнаються, що діятиме він недовго. — На відміну від решти обласних центрів наш тариф був встановлений ще в липні два роки тому, — розповідає директор Луцького водоканалу Іван Корчук. - Потім його тільки корегували, і то не за всіма показниками Тому в нас він найнижчий. Через це змушені працювати собі у збиток. На кінець року він становитиме 14 мільйонів гривень. Виконуємо лише поточні ремонти. Останніх два роки міська влада нам трохи допомагає фінансово, бо водоканал перебуває на її балансі, але і цих грошей не вистачає. Вже подали розрахунки на встановлення нового тарифу, чекаємо на його затвердження Нацкомісією.

Замість післямови

В кожній області тариф встановлено з урахуванням особливостей місцевості та технічних можливостей підприємств. В одних вони вищі, в інших — навпаки. Але скрізь далекі від економічних реалій сьогодення. Керівникам водоканалів доводиться виходити з можливостей, які дуже обмежені. І працювати в умовах, коли тарифи залишаються інструментом спекуляції окремих політиків на настроях виборців. Всі вони це добре розуміють, але кажуть, що нікуди від цього не дінемося. Принаймні поки що. А споживачам комунальники радять встановлювати лічильники. В такому разі їм доведеться платити лише за фактично спожиту воду.