Україна зазнала ще однієї поразки від московського агресора. Про це я довідався, вимушено очікуючи, коли на першому каналі українського телебачення закінчиться реклама. За ці кілька нескінченних хвилин я дізнався, що більшість глядачів цього телеканалу стурбовані винятково боротьбою із купою різноманітних хвороб, які можна миттєво подолати, купивши вказану в рекламі пігулку. Ніби нічого нового – завжди так було.
Ми ж не поляки, в яких під час спортивних трансляцій рекламують автомобілі, мобільні телефони, смачні закуски і таке інше. У нас своє. У наскрізь депресивній рекламі нашого суспільного мовника, скупленій аптечними магнатами, тішить хіба що те, що ця реклама йде українською мовою. Завдяки цьому я свого часу дізнався про питомі українські назви купи хвороб, про які й не здогадувався. Серед інших слів, якими я радісно поповнював власний словниковий запас, було слово «закреп», яке щовечора покращувало мені апетит під час попередніх Олімпійських Ігор 2016 року. Тепер же наш рідний, можна сказати, вистражданий закреп замінили у рекламі огидним москальським словом «запор». Я розумію рекламодавця – яка-небудь «женщіна» із того ж Харкова може не знати, як той «запор» українською. А значить, не купить пігулку і цим завдасть аптекарям збитків. Ось ці аптекарі і наполягли, щоб «закреп» в українській рекламі поміняти на «запор» як на більш «понятний» широкій аудиторії споживачів. І українське суспільне телебачення, яке мало би стояти на захисті рідної мови, погодилось! Бо ж гроші! Хоча, наскільки я знаю, суспільне телебачення фінансується не з реклами. Принаймні так мало би бути… Що ми маємо тепер у підсумку? Маємо «запор», тобто «закреп» усій нашій українізації. Бо якщо робити як «удобнєй», то завтра усі українські слова спочатку в рекламі, а потім повсюди замінять на «понятниє». Незчуємось як наша мова стане зовсім подібною до мови агресора, що буде додатковим аргументом для тверджень про те, що ми з тими агресорами «адіннарот». Не смійтеся – усі серйозні справи починались колись із незначущих ніби речей. Навіть смішних. На початку. Бо коли можна поміняти «закреп» на «запор», то можна міняти все інше. Продовжувати не буду – навіщо забирати хліб у професійних патріотів та захисників нашої національної ідентичності? Я лише підказку даю, щоб услід за «закрепом» ворог не почав долати решту твердинь нашої незалежності!
