Орест Баль — у минулому один з найвідоміших рівненських футболістів. Свого часу він грав за рівненський «Авангард», а в 1995 році був тренером рівненського «Вереса». Тепер Орест Баль є спортивним директором «Вереса». Про формування команди, умови тренування і проживання та перспективи команди у нинішньому сезоні він розповів в інтерв’ю «РВ».
— Якщо не помиляюсь, три роки тому ви скептично ставились до ідеї відновлення «Вереса», а тепер є спортивним директором команди.
— Помиляєтесь. Я скептично ставився до ідеї, щоб відновити команду, в якій будуть грати винятково вихованці рівненського футболу. Та ще й із завданням підвищення у класі. Знаючи нинішній стан інфраструктури, забезпечення, з тренерськими кадрами, я чітко розумів, що це неможливо. Але коли побачив, що в команді з’являються гравці зі всієї України, з досвідом, тоді у мене вже не було такого скепсису.
— Розкажіть, як ви стали спортивним директором.
— Співпрацю з клубом я розпочав ще минулого сезону, коли «Верес» виступав в Українській прем’єр-лізі. Тоді планувалось, що команда U21 буде формуватись і базуватись у Рівному. Мені запропонували зайнятись цим напрямом роботи, і я погодився. З кінця минулого року я їздив по різних змаганнях і брав «на олівець» прізвища молодих і перспективних гравців. Пізніше це згодилось, коли вже формували основну команду для участі у Другій лізі.
— Саме тому зараз у рівненському «Вересі» грають гравці, яким переважно 18-21 рік?
— Тут відразу дві причини. Перша — це те, що справді на підготовчому етапі переглядали багато саме молодих гравців. Але тоді була інша ситуація і ставились інші завдання. Окрім того, талановита і перспективна молодь — це у подальшому заробіток клубу від трансферів. Щоправда, поки про це говорити рано.
А от друга причина та, що в новосформовану команду важко запросити досвідчених гравців. Ті гравці, які були у «Вересі» в минулому сезоні, залишились грати за ФК «Львів» або ж розійшлись по інших клубах прем’єр-ліги, першої ліги чи поїхали за кордон. Тут немає нічого дивного: для них футбол — це робота. У футболіста короткий час для заробітку. Тому футболісти шукають де більше платять. І важко їх за це судити.
— То у цьому сезоні буде ставка лише на молодь?
— Ми зараз працюємо над підкріпленням. Наше завдання — підібрати ще 3?4 гравців з досвідом. Які допоможуть молодим, підсилять, зв’яжуть в одне ціле лінії. Зараз ми вже маємо двох гравців, які раніше грали за «Верес»: півзахисник Борис Орловський та нападник Антон Яременко. Ведуться переговори ще з кількома гравцями. Декого рівненська публіка теж добре знає. Але поки що це все, що можу сказати.
— Ви згадували про те, що вважаєте нереальним сформувати команду лише з вихованців рівненського футболу. Зараз клуб теж не розглядає можливості, щоб за «Верес» грали футболісти з Рівненщини?
— Назвіть мені команду в Україні, Європі чи світі, яка сформована лише з вихованців своєї школи. «Динамо», «Шахтар», «Барселона», «Баварія», «Ліверпуль»… Називайте кого завгодно з грандів футболу. У всіх є вихованці, є запрошені, куплені, орендовані. Це реальність футболу. У когось хороша воротарська школа, десь готують кращих нападників, якась академія славиться вихованням захисту. Це як заводи з випуску комплектуючих. З яких тренери вже складають той двигун, який рухатиме команду.
Ми приділяємо значну увагу рівненським футболістам. Багатьох переглядали, запрошували. Хтось підійшов, когось відправили, а багато хто відмовився. Виявилося, що багатьом футболістам, які непогано грають в чемпіонаті області, зручніше грати на аматорському рівні. Потренуватись два-три рази на тиждень, ходити на роботу, займатись вдома господарством. Отримати зарплату на роботі і кілька гривень за гру. Це і є аматорський футбол. Професійний футбол — це наполеглива робота, це майже як армія, де ти спиш, їси і тренуєшся.
До речі, зараз у нас вже є кілька гравців з Рівненщини — воротар Ігор Фіяло, півзахисник і капітан команди Валерій Сад, півзахисники Владислав Герасимчук та Владислав Семенчук.
— До речі, про тренування. Де зараз живуть і тренуються гравці «Вереса»?
— Живе команда у Рівному, в районі Нового Двору. Тут база, якій можуть позаздрити команди першої й навіть деякі команди прем’єр-ліги. Є все, що потрібно: комфортні кімнати, їдальня, лазня, зона відпочинку і навіть ставок, де можна порибалити. Подалі від міського галасу і спокус: найкращі умови, щоб сконцентруватись на підготовці до поєдинків.
Тренуємось на стадіоні Національного університету водного господарства та на полі стадіону «Авангард». Проводимо тренування у фітнес-залі, що знаходиться в мікрорайоні «На Щасливому».
— У вас не лише футболісти молоді, а й тренерський штаб. Володимиру Гоменюку і Олегу Шандруку трохи більше 30 років. Чия була ідея запросити саме їх?
— У червні ми зустрілися з президентом Народного клубу «Верес» Олексієм Хахльовим на фіналі дитячого футбольного турніру «Шкіряний м’яч». Він запропонував мені стати спортивним директором клубу. Я погодився, і ми почали підбирати кандидатуру тренера. Були різні варіанти, серед яких відомі у футбольному світі прізвища: Федорчук, Ковалець, Бакалов. Але інформаційний фон навколо «Вереса» не сприяв переговорам. В якийсь момент рішення прийшло саме собою: дати шанс молодим. Тут варто зазначити, що у будь-якому варіанті Володимир Гоменюк мав бути у тренерському штабі. Він вже працював помічником тренера, коли «Верес» грав у прем’єр-лізі. Але Володимир став не помічником, а головним тренером. Думаю, це було правильне рішення.
— Ви давно знаєте Гоменюка і Шандрука?
— Можна сказати, що від початку їхнього життя у футболі. Гоменюка я колись забрав з млинівської «Ікви» на збори у Полтаву, де тоді працював. Звідти він вже поїхав грати у сімферопольську «Таврію», де став кращим бомбардиром. Потім були «Дніпро», «Металіст», «Арсенал». Ну й, звичайно ж, — збірна України.
Олег Шандрук — вихованець Дубенщини. Пройшов школу донецького «Шахтаря». Грав за «Волинь», «Арсенал», «Чорноморець». Вже має тренерський досвід: тренував аматорську футбольну команду «ОДЕК». Разом вони, на мій погляд, складають хороший тренерський тандем.
— Які цілі ставляться перед тренерським штабом?
— Завдання є стратегічні і тактичні. Тактичним завданням є вихід у Першу лігу, а стратегічним — створення боєздатної команди та умов для розвитку футболу в Рівному та на Рівненщині. Щоб у майбутньому ми мали більший вибір місцевих футболістів.
Олексій КРИВОШЕЄВ.
