Уперше Євгенія завагітніла ще в дев'ятому класі. Батько її донечки Софійки з нею не одружився, але за кілька років молода мама вийшла заміж за іншого чоловіка, народила ще двох дітей, Катерину та Андрійка.
Проте дітьми вона ніколи не переймалася. Жила у Рівному в гуртожитку, а коли у червні 2011 року Рівненський міський суд засудив її за те, що не виховувала дітей та ухилялася від сплати аліментів, повернулась у село до матері. Її доньки живуть зі своїми батьками, а син — у Будинку маляти. З Олегом жінка познайомилась у 2011 році й незабаром оселилася у його будинку, де жила ще хвора матір чоловіка. Олег любив випити і часто бив Євгенію. Перепадало й матері, за яку невістка завжди заступалася. За це дружині перепадало ще більше. Одного дня у листопаді після того, як обоє випили, жінка стала готувати вечерю, а Олег знову почав лупцювати її, бо до когось приревнував. Він вдарив її в обличчя і бив ногами. Євгенія схопила кухонний ніж і вдарила ним кривдника у груди. Чоловік присів на табуретку, ще через мить сповз на підлогу. На галас з кімнати вийшла мати, а Євгенія зачинилася у ванній, щоб викурити цигарку. А потім викликала швидку допомогу. Медики констатували смерть чоловіка. Судово-медична експертиза встановила, що жінка влучила ножем у серце. Євгенія сама усе розповіла й розкаялася у вчиненому. Рівненський міський суд визнав її винною у вбивстві й засудив до семи років позбавлення волі, приєднавши ще три місяці невідбутого попереднього покарання.
