Незначна кількість глядачів змогла побачити заключну гру «Вереса» у цьому сезоні. Крім несприятливої погоди, одним з факторів, який завадив вболівальникам потрапити на трибуни, стала непомірна, як для видовища такого рівня, ціна квитка — 4 гривні. «Верес» же на прощання зміг грюкнути дверима, перемігши одного з лідерів групи А другої ліги «Карпати-2» (Львів) — 3:0, посівши у підсумку 11 місце серед 15 колективів. Враженнями від заключної гри та сезону загалом ділиться головний тренер рівнян Павло Іванчов:
— Підготовка до матчу була непростою, адже ми мали 14-денну перерву. Тренерський штаб дав хлопцям п’ять днів чистого відпочинку, а ви розумієте, що це значить для частини гравців. Команда підійшла до гри у дещо розібраному стані. Ми поставилися до цього матчу дуже серйозно. Вважаю, «Вересу» пощастило, коли Ткачук на останній хвилині першого тайму забив гол. У другому таймі ми повністю володіли ініціативою, і тому заслужено перемогли, зробивши маленький подарунок вболівальникам.
— Для «Карпат-2» ця гра мала важливе турнірне значення, для «Вереса» — вона фактично нічого не означала, чи не було спокуси зіграти, так би мовити, не на повну силу?
— Ми грали у свою гру. Хоча у першому таймі з трибун було чути, що «Верес» «здає» гру. Як це не прикро, але цей ярличок висить на нашій команді. Тренерський штаб на це б не пішов, а ось щодо окремих гравців… У команді на початку другого кола склався несприятливий морально-психологічний клімат. Викорінити щось зі свідомості футболістів не так-то й просто. З цим ми боролися як могли, і не все побороли. У нас був інцидент після гри з «Равою», коли довелося відрахувати Дьомушкіна та Левчука. Хоча ми знали, що це не дозволить покінчити з усіма бідами. Цей фактор і в подальшому відігрував свою роль, це стосується і матчу з «Оболонню-2», і з «Факелом». У футболі з одинадцяти чоловік двоє можуть усе змінити, як захочуть. Щоб щось довести, відеозапис треба дивитися п’ять разів, юридично ж взагалі нічого довести неможливо.
— Одинадцяте місце — це місце «Вереса»?
— На рівні другої ліги «Верес» — дуже грамотна команда, по грі ми не поступалися жодному супернику. А одинадцяте чи ще якесь місце, це несуттєво, адже за великим рахунком боротьба точиться за перші три місця. По грі ми на таке місце не заслуговували, а ось за фінансами… Найменший бюджет команди другої ліги — 600 тисяч гривень, у нас — 250.
— По окремих гравцях що скажете?
— Особливо і відзначити нема кого. Стабільно зіграли Вознюк, Шевчук, Васильєв, Федорчук, останній навіть прогресує. Щодо молодих, то відчутно зріс Газицький, додали Ткачук та Романишин. Головне, що у нас у команді не було авторитетів, які б не могли посидіти на лаві запасних.
— Ви запросили голкіпера аж із Закарпаття, чи не було інших варіантів?
— Після відрахування Левчука Сікальський показав, що ще неготовий грати на такому рівні. Був ще варіант з Фокіним, проте його не відпустила польська команда. Більше ніхто нічого на території Рівенщини не міг мені запропонувати. Тому довелося запрошувати Кішпешту, і вважаю, що він у жодній грі нас не «спалив».
— Нова першість стартує 6 серпня, як цю перерву проведе «Верес»?
— Про плани керівництва у нас поки що немає жодної інформації. Як на мене, зараз у команді є щонайменше чотири футболіста, яким потрібно давати трансфер на руки. Цих чотирьох гравців треба буде замінити. Та навряд чи у клубу знайдуться кошти для активної трансферної політики. Треба шукати в області. Хоча й тут не усе просто, скажімо, з Оржева гравці до «Вереса» не підуть. Брати вихованців СДЮШОР? Так у команді, що виступає під назвою «Верес-2», немає на кого звернути увагу. Найбільш реальний варіант — запрошувати футболістів на правах оренди.
— Вартість квитка 4 гривні, чи не задорого?
— Чотири гривні — це дика ціна. Щоб популяризувати футбол, треба взагалі зробити вхід на матчі безплатним.
