На землю чекають по 16-18 років
У міському управлінні земельних відносин нині зареєстровано понад півтори тисячі бажаючих отримати земельну ділянку під будівництво житла. Усі вони, як розповів заступник начальника управління Петро Мельничук, розподілені по трьох чергах: ті, хто має право на позачергове отримання землі — 108 претендентів, на першочергове — 778 і в загальній черзі — 831. У список першочерговиків вносять багатодітні родини, мешканців гуртожитків або винайнятих квартир, громадян, які мешкають у ветхих будинках або тих, які плануються під знос, учасників війни, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, переселенців з «чорнобильської» зони за направленням міськвиконкому, інвалідів, воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів-військовослужбоців, правоохоронців та ін.
Щоб потрапити до списку позачерговиків, за словами п. Мельничука, потрібно мати принаймні дві підстави для цього, тобто належати відразу до двох вищеперерахованих категорій. Однак перебування у жодній з черг не гарантує надання земельної ділянки. Свідченням цьому є те, що навіть на позачергове отримання землі перші зареєстровані у черзі чекають уже 16 років, не кажучи вже про інші дві черги, в яких найдовший термін перебування — 18 років. Причина цього, як пояснює начальник міського управління земельних ресурсів Роман Гресько, — дефіцит у місті вільних земельних ділянок. Як же тоді декому вдається стати власником омріяної землі?
Лише шістьох «пільговиків» ощасливили цього року землею
Спосіб перший — чекати. Черга з пільговиків дуже повільно, але рухається. Щоправда, що саме пришвидшує цей рух і в який бік, можна лише здогадуватися. Так, за цей рік отримали земельні ділянки під будівництво, за словами п. Мельничука, лише шестеро пільговиків. У квітні на вулиці Малорівненській міськрада виділила землю двом багатодітним родинам та викладачці гуманітарного університету, у родині якої є хворий і яка винаймала житло. На останній сесії міськради депутати також потурбувалися про двох ліквідаторів аварії на ЧАЕС Оксану Чудік та Миколу Шубравого, виділивши їм ділянки на Боярці. І ще одним «пільговим» власником земельної ділянки став начальник управління СБУ області Юрій Крапівін — він будуватиметься на вулиці Черняховського.
— Майже рік тому мене перевели на роботу до Рівного і, згідно з законодавством, мали б забезпечити житлом, — пояснив Юрій Крапівін. — Однак коли я побачив, яке в області скрутне становище із забезпеченням житлом працівників СБУ, вирішив не класти на шию держави цей тягар і будуватися самостійно. Тому звернувся до міської влади Рівного із заявою на отримання земельної ділянки під житловий будинок. Я родом зі Сходу, приїхав сюди з Києва — там поки що залишаються мої дружина та донька. Рівне мені подобається, тут гарна природа і від Києва не дуже далеко. Оскільки вже маю вислугу 20 років, планую, вийшовши на пенсію, залишитися у Рівному жити. Де живу нині — сказати не можу, оскільки я керівник спецорганів. Скажу лишень, що не маю ніякого житла: ні приватного, ні державного.
«Пільги» у 150 тисяч
Спосіб другий — за гроші. Без черги можна отримати земельну ділянку, оплативши проведення комунікацій до нового житла — такі умови надання землі у «неосвоєних» районах Рівного, тобто там, де лише планується створення нових житлових масивів. Таку «плату» чиновники пояснюють нестачею коштів у міському бюджеті на прокладання комунікацій. Тому насамперед розглядають кандидатури тих претендентів на земельні ділянки, які можуть заплатити 120-150 тисяч гривень для прокладання до своїх будинків дороги та інженерних мереж. Якщо таких грошей не маєш, то й статус інваліда чи ветерана війни не допоможе отримати безкоштовну землю на новій території.
— Нині у місті практично немає землі, де проведені комунікації. Тому якщо людина згодна взяти участь у прокладанні дороги і комунікацій, то отримає ділянку на новому земельному масиві, — зазначив Роман Гресько. — Невдовзі ми плануємо залучити три таких масиви: Бармаки, площею 130 гектарів, Тинне — 67 та Басівщина — 76 гектарів. Насамперед залучимо менші масиви. Це планується зробити впродовж наступних двох років.
Обраним черги ні до чого
Спосіб третій — використання службового становища. На останній сесії міськради депутати відразу три земельні ділянки на вулиці Ярослава Гашека виділили під індивідуальне житлове будівництво своїм рідним. Серед них батько «нашоукраїнця» Ігоря Мічуди — Володимир, дружина його однопартійця Василя Харковця — Тетяна та донька теж «нашоукраїнця» Володимира Рабінюка, яка є одночасно невісткою члена міськвиконкому Олександра Сачука, — Ілона Сачук. Усі ці люди отримали дійсно безплатні ділянки. Адже вони розташовані не у новому житловому масиві, а у вже існуючому. Тож оплачувати комунікації їм не доведеться.
До речі, звернулися за ділянками, як розповів п. Мельничук, вони лише у жовтні цього року, і документів про те, що мають якісь пільги на позачергове отримання землі, в управлінні нема. Тобто виходить, що для обраних — ніяких тобі «заморочок» з чергами. Як так могло вийти і хто визначає черговість надання ділянок — з’ясувати не вдалося. Петро Мельничук запевняє, що це винятково компетенція депутатів, а голова земельної комісії міськради Руслан Мальований пояснює, що комісія черг не веде і на її розгляд подають вже готові проекти рішень щодо оформлення земельних ділянок на конкретних людей.
— Моя справа тільки перевірити, чи правильно документи оформлено, — каже Руслан Мальований. — А під яким номером перебуває у черзі претендент на земельну ділянку — комісія не з’ясовує, так само як і не перевіряє його родинні зв’язки, оскільки це не входить у її компетенцію. Надавати чи не надавати земельні ділянки — вирішують депутати міськради більшістю голосів. До речі, я за рішення про виділення земельних ділянок названим людям не голосував. Що стосується черговості надання земельних ділянок, то такого поняття у Земельному кодексі не існує. Тому в питанні виділення земельних ділянок родичам депутатів жодних порушень немає.
І вдвічі вищі ціни
Якщо черги на отримання землі — тепер лише формальність, то й чекати на безкоштовну землю теж марно. Виходить, щоб швидше почати будуватися, єдиний варіант для мешканців міста — купити ділянку за повну її вартість. Питання лише в ціні на землю, яка за останні роки зросла більш ніж удвічі.
— Порівняно з 1999 роком ціна землі зросла у 2,44 раза, — зазначив пан Гресько. — Якщо раніше один квадратний метр коштував рівнянину щонайменше 50 гривень, то тепер — 124. А експертна ціна одного квадратного метра для виробничого будівництва нині становить від 20 гривень за квадратний метр до 80, тоді як для комерційного — від 35 до 600 гривень.
Коментарі
Голова бюджетної комісії Рівненської міської ради Сергій Паладійчук:
— Звичайно, родинні зв’язки з депутатами стали каталізатором отримання земельних ділянок сім’ями Харковець, Мічуда та Сачук. Адже ці люди з приходом їхніх родичів до влади почали володіти потрібною інформацією про те, що треба робити для отримання землі й куди краще звернутися. Скажімо, пані Харковець досить довго і часто приходила до мене на прийом, писала запити, добивалася землі. І я раджу всім, хто перебуває у черзі на отримання земельної ділянки, не просто подати документи і чекати роками, а щось для того робити, треба ввесь час нагадувати нам про себе. Я впевнений, якщо людина постійно добиватиметься земельної ділянки, то через років два-три вона точно її отримає.
Депутат міськради Ігор Мічуда:
— Ділянку під будівництво отримав мій батько. Він інвалід і його ім’я занесене до Книги рекордів України, тому має пільги. Нині батько живе зі своєю сестрою у приватному будинку, який дістався їм у спадок від батьків.
Депутат міськради Василь Харковець:
— Я переселенець з Дубровицького району — радіаційно забрудненої зони. Дружина — теж. Тож мали направлення з міськвиконкому на забезпечення житлом. Чому вирішив будуватися? Бо маю доньок на виданні: старшій 20, меншій — 18 років. Я — не фінансовий магнат, щоб купити їм квартири. Нині живемо у трикімнатній кооперативній квартирі у панельному будинку. Квартира наша не приватизована.
Депутат міськради Володимир Рабінюк:
— У вас якась вибіркова принциповість. Що ви причепилися до цієї земельної ділянки? Я не підтверджую, що Ілона Сачук — моя донька. Моя донька вийшла заміж і живе з чоловіком у приватному будинку свата. Чи вона зверталася за земельною ділянкою і чи перебувала у черзі на її отримання — не знаю.
Член міськвиконкому Олександр Сачук:
— Ілона Сачук — дійсно моя невістка. Як я можу від неї відхрещуватися? А з приводу ділянки… Знаєте, ви, журналісти, інколи друкуєте те, що людям не варто було б знати.
