Коментувати останнє «епохальне» рішення Верховної Ради, яким вона подолала вето Президента на закон «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту», з одного боку, просто, з іншого — важко.
По суті, парламент, заборонивши підвищувати тарифи на енергоносії та послуги ЖКГ — у той час, коли енергоносії стрімко дорожчають, а фінансове становище комунального сектору погіршується — поставив одну з найбільш важливих галузей економіки на межу катастрофи. Якщо брати юридичний бік цього питання, то не хотілося б забирати хліб у колег-юристів — очевидна неконституційність цього закону. Про це свідчать роз’яснення Конституційного Суду відносно неконституційності попередніх спроб накладення мораторію. Тому сьогодні більш цікаві інші аспекти цього рішення.
Професійна оцінка Хто в нинішній ситуації програє від цього рішення? В першу чергу, це місцеве самоврядування. Ті міські голови і депутати місцевих рад, які останні півроку героїчно намагалися переконати своїх мешканців у необхідності й неминучості непопулярного підвищення тарифів, сьогодні виглядають, вибачте, ідіотами. Це можна назвати ударом «під дих» місцевому самоврядуванню. По-друге, програє населення. Досвід доводить, що після таких рішень вони взагалі перестають платити й крутять пальцем біля скроні, оцінюючи владу в Україні взагалі. Після таких суперечливих рішень люди взагалі можуть перестати вірити в спроможність влади працювати ефективно і передбачувано. Парадокс у тому, що, на жаль, рано чи пізно за помилки політиків все одно платять люди. І взагалі, треба раз і назавжди запам’ятати: за все платить споживач. Копітка робота центральної й місцевої влади з виховання в людей психології сумлінних платників за послуги буде зведена нанівець. По-третє, підприємства житлово-комунальної галузі, на фоні свого і так вкрай поганого фінансового стану, отримають нищівний удар у зв’язку з різким падінням платежів і зменшенням тарифів, особливо це буде відчутно напередодні опалювального сезону.
Організаційна оцінка При подоланні вето не була врахована позиція профільного комітету. Взагалі, закон вносився без будь-яких техніко-економічних обґрунтувань, розрахунків. Не визначено порядку його застосування, і тепер виконавча влада і місцеве самоврядування ламають голови над механізмом впровадження та реалізації положень цього закону. Незрозуміло, як проводити перерахунки, з яких бюджетів і з яких статей видатків будуть компенсуватися різниці в цінах. Хто буде компенсувати величезні втрати: комунальні підприємства, державний або місцевий бюджет?
Політична оцінка Дуже важко дати політичну оцінку діям провладної коаліції. Можна зрозуміти логіку голосування опозиції, яку продемонстрував БЮТ, підтримавши закон. Дії ж фракцій, які входять до антикризової коаліції, видаються алогічними. Це виглядає як нокдаун для свого ж коаліційного уряду. Хочеться дочекатися офіційних коментарів урядовців. Принаймні, як відомо автору цих рядків, вони самі — у розпачі. Єдиний можливий шлях призупинити зараз це безглуздя був озвучений представником Президента у Верховній Раді Юрієм Ключковським у сесійній залі: уряд повинен просити президента звернутися до Конституційного Суду, щоб у черговий раз отримати роз’яснення щодо неконституційності такого рішення Верховної Ради. Але роз’яснення з цього приводу повинні давати уряд і коаліція разом. Вважаю, що голосування таких мегафракцій перетворилося на змагання «кнопкодавів»: хто перший натисне кнопку, не розуміючи, за що голосує… Найголовніше, що це дуже потужний удар по самій ідеї парламентсько-президентської форми правління, за якої Верховна Рада фактично бере на себе всю відповідальність. Рішення про мораторій на тарифи в ЖКГ змушує поставити під сумнів готовність Верховної Ради 5-го скликання до парламентсько-президентської форми правління. Не хотілося б коментувати дії інших фракцій. Варто лише підкреслити, що фракція «Нашої України» не пішла на цей крок, вважаючи його відверто популістським. Більше того, за наполяганням групи депутатів, до якої входить і автор, саме пункт про створення державної системи тарифного регулювання монополій, незалежної від уряду, і став одним із ключових у ході узгодження Коаліційної угоди. Бо йдеться про те, що Верховна Рада в нових конституційних умовах фактично позбавлена безпосередніх важелів впливу на такі ситуації. Максимум, що можуть народні депутати — або приймати такі безглузді популістські постанови, або створювати чергові слідчі комісії. На жаль, це обумовлює той невисокий рейтинг Верховної Ради, який на сьогодні існує. Автор цих рядків переконаний, що в цій ситуації саме Президент Віктор Ющенко має зайняти принципову позицію і, використовуючи свої достатньо потужні важелі впливу, ініціювати створення реальної системи захисту громадян від свавілля монополістів. Принаймні я щиро на це сподіваюсь. Олексій Кучеренко — народний депутат України, голова підкомітету з питань житлово-комунального господарства Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування i житлово-комунального господарства, фракція «Наша Україна».
Янукович попросить депутатів дозволити підвищити ціни знову Уряд вийде з пропозицією до Верховної Ради скасувати мораторій на підвищення тарифів на природний газ і електроенергію для населення, житлово-комунальні послуги і послуги громадського транспорту, запропонувавши нові тарифи, які будуть істотно нижче чинних. «Уряд буде виходити з пропозицією до Верховної Ради щодо нових тарифів, але вони будуть значно меншими, ніж нинішні... Мораторій треба подолати», — сказав перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов на брифінгу в Києві у середу. За його словами, уряд проаналізував обґрунтованість проведеного підвищення тарифів і вже відпрацював кроки з їхнього зниження, відшукавши відповідні резерви. Як відомо, раніше Верховна Рада подолала вето Президента на закон про введення мораторію на підвищення цін на природний газ і електроенергію для населення, тарифів на житлово-комунальні послуги, а також послуги громадського транспорту (крім таксі). НКРЕ з 1 травня підвищила ціни на газ на 25%, а з 1 липня — ще на 85%, до 407 грн. за 1 тис. куб. м для абонентів, які мають лічильники, і до 444 грн. за 1 тис. куб. м — для абонентів, які не мають лічильників. Комісія також підвищила відпускні ціни на електроенергію для населення на 25% з 1 травня і ще на 25% — з 1 вересня поточного року, до 24,36 коп. за 1 квт-ч. Раніше прем’єр Віктор Янукович обіцяв знизити тарифи на компослуги для населення до оптимального рівня.
