Жнивний день у Зорі

Біля села Зоря Рівненського району привертає увагу золоте поле пшениці. Важке колосся схилилось до землі під вагою дозрілого зерна. Гудуть потужні «Jon dear», «New holland», «Сlaas», що старанно підбирають кожен колосок і обмолочують пшеницю в бункер.

На цьому полі площею 200 гектарів, що належить ТОВ «Агрохолдинг Зоря», розпочали збирати озиму пшеницю — урожай 2018 року. Шість комбайнів рухаються полем, за ними — у міру потреби під’їжджають КамАЗи. Кілька хвилин — і тонни зерна наповнюють причепи. Комбайн — далі на ниву, а машини неквапом їдуть на елеватор, який зовсім поряд.

— Вже другий день працюємо. Перешкоджають дощі. Змолотили понад 100 гектарів пшениці. Урожайність цього року — 8 тонн з гектара. Це хороший результат, зважаючи на посушливу весну. Якщо порівняти з попередніми роками, то урожай кращий набагато, — розповідає головний агроном ТОВ «Агрохолдинг Зоря» Олександр Мельник. — На цьому полі молотимо сорт пшениці «Франц», який ще ні разу нас не розчарував. У минулі роки цей сорт у господарствах Групи компаній «VITAGRO» давав найвищу врожайність — 11 тонн з гектара.

В агрокомпанії є власні дослідні ділянки, на яких випробовують різні сорти насіння. Ті, що дали найкращий результат, потім використовуємо для посівів. У господарстві засіяно 822 гектари пшениці й ще 750 гектарів ярого ячменю. Загалом — понад 1500 гектарів ранніх зернових. Вже зібрали озимий ріпак на площі 1000 гектарів з результатом понад 42 центнери з гектара.

Комбайнер Олег Горбаль зупинив свій агрегат і сперся на кермо комбайна. Молодий, засмаглий, з білозубою усмішкою. Він родом з міста Волочиськ, що на Хмельниччині, працює в аграрній компанії з 2005 року.

—Якби не подобалася робота, я б не працював тут. Спочатку три роки на буряковому комбайні працював, потім пересів на зернозбиральний, — розповідає Олег Горбаль. — Управляти цією технікою неважко, треба мати трохи розуму, бажання працювати і любити цю роботу й техніку. Дивіться, як пшениця полягла, її треба підняти, щоб все зібрати. Я на цьому комбайні 11 сезонів і вже знаю його як свої п’ять пальців. «Claas» — це найкращий варіант серед комбайнів. Сучасний, з кондиціонером, на кожен агрегат є датчики, які показують всі дані, втрати. Якась поломка, датчик показує — відремонтував і працюєш далі.

Жнивний сезон розпочинається з весни. Спочатку готуємо техніку до збору зернових, після ремонту їдемо в Одеську область, працюємо там, а потім приїжджаємо сюди і працюємо в себе.

Вже звик до такого режиму. У жнива день не нормований. Дозволяє погода, як вчора, — працювали до опівночі. Поспішаємо, бо обіцяють дощі. Хочеться зібрати якомога більше, бо дощі підуть, можуть бути втрати врожаю. От і робимо все, аби своєчасно зібрати. Дружина і сини в жнива мене рідко бачать, головне — розуміють. Та й зарплата досить висока.

Наше спілкування завершується, і комбайн Олега продовжує рух пшеничним ланом. А ми спостерігаємо за добре відпрацьованим процесом жнивної кампанії. Поле нагадує мурашник. Тут молотять комбайни, там машини, навантажені зерном, прямують до елеватора. На вже обмолоченій території спеціальний оприскувач вносить азотні добрива, за ним вслід трактор лущить стерню і готує площі під наступний урожай.

— Група компаній «VITAGRO», до складу якої входить і «Агрохолдинг Зоря», дбає про техніку, про працівників та пайовиків. Забезпечення на сьогодні на високому рівні, запчастини надходять у найстисліші терміни, забезпечені пальним. Цього року ми отримали два нових КамАЗи з причепами, «Рено-дастер» для сервісної служби, — розповідає завідувач автопарку Олександр Герасимович. — Техніка, що задіяна на жнивах, вся в хорошому стані, справна, відремонтована. Забезпечуємо технікою на всіх етапах роботи: на підвезенні зерна та соломи, внесенні мінеральних добрив і засобів захисту. Особовий склад автопарку працює в посиленому режимі, збоїв у роботі немає.

Невдовзі під’їжджає автомобіль з обідом, і до нього поспішають трохи стомлені працівники. Тарілка паруючого супу, шматок хліба, котлета з гарніром. Тут розуміють: щоб люди мали сили працювати, харчувати їх теж потрібно добре. У жнива на поле підвозять і обід, і вечерю.

Ми ж заглянемо ще на елеватор. Ось машини під’їжджають до воріт, де лаборант бере зразки зерна, аби визначити вологість. Залежно від показників, буде визначено, куди далі попрямує пшениця: на сушіння, на очистку, під навіс чи в склад.

— Основна функція елеватора — це прийом, зважування зерна, визначення його якості, — розповідає завідувач елеватора Володимир Якута. — Облік весь комп’ютеризовано — і при прийомі зерна з поля, і при завантаженні у вагони. У нас є сертифікована лабораторія, в якій здійснюємо очищення зерна, сушіння і закладання на зберігання в склади на елеватор, а згодом — завантаження у вагони чи на автомобілі.

На елеваторі робота є цілий рік. Взимку буває тиждень-два вихідних. От нещодавно завершили реалізацію кукурудзи та сої. Два тижні підремонтували що потрібно і почалося завезення ріпаку. Зараз жнивна кампанія, тож роботи — аби встигав! Колектив у нас молодий і стабільний, в середньому 20 працівників.

Пшеницю сортуємо ще за класністю, за вмістом клейковини. З минулого року працює склад-елеватор, в якому можна зберігати 5 тисяч тонн зерна. Там встановлено термодатчики з показниками умов зберігання зерна. Якщо є проблеми з підвищенням температури, відразу рухаємо насіння, аби не дати йому зігрітися. Цей склад-п’ятитисячник дуже зручний тим, що поряд залізнична колія, яка дає змогу завантажувати відразу п’ять вагонів.

Сонячні промені все більше гріють дозріле колосся, що похитується в очікуванні комбайнів. Злагоджено працює колектив аграріїв, які по-справжньому цінують свою землю і не рахуються ні з чим, коли розпочинається збір урожаю. В поміч їм довгоноге птаство, яке теж неймовірно любить жнива і поважно вимірює скошені площі.

Галина КОТУЛЬСЬКА.