Зимова та літня гума: у чому різниця

Навіть автомобілісти-початківці знають, що їздити влітку та взимку на одній гумі невигідно, а іноді й небезпечно.

Навіть автомобілісти-початківці знають, що їздити влітку та взимку на одній гумі невигідно, а іноді й небезпечно. Адже зимові покришки дуже швидко зношуються в спекотну погоду під час їзди по сухому асфальту, а літні шини не можуть гарантувати якісне управління на обмерзлих чи засніжених дорогах. Але деякі автовласники намагаються заощадити або несвоєчасно змінюють комплект автогуми, що загрожує серйозними наслідками. Щоб зрозуміти, наскільки важливо своєчасно міняти шини та диски на авто, пропонуємо розглянути головні відмінності зимової та літньої гуми.

Чим відрізняються зимові та літні шини

Перша відмінність між зимовими та літніми автопокришками — зовнішній вигляд (малюнок протектора). Зимові шини можуть бути шипованими або ні. У першому випадку зчеплення зі зледенілою або засніженою дорогою забезпечується за допомогою шипів, у другому — завдяки нанесенню на блок протектора безлічі дрібних надрізів-ламелів (такі шини називають фрикційними або «липучками»). Ще одна відмінність зимових покришок від літніх — глибокий та грубий рельєф малюнка протекторів. Існує два типи малюнка зимових автошин:

• європейський (діагональний, «ялинка») — призначений для «м'якої» погоди;

• скандинавський (з великими прямокутними блоками) — оптимальний для суворого, снігового клімату.

Шини європейського типу не передбачають можливості установки шипів, а в скандинавських бувають технологічні отвори, тому шипування можна зробити в спеціалізованій майстерні. Якщо говорити про малюнок протекторів літніх покришок, то він досить різноманітний: така автогума має одну або кілька глибоких центральних смужок, що підвищують курсову стійкість і нейтралізують ефект аквапланування.

Відмінності у складі гуми

Друга важлива відмінність між зимовою та літньою гумою полягає в хімічному складі та фізичних характеристиках.

Літня покришка:

• жорсткіша;

• за високих температур не розм'якшується та не плавиться, добре зберігає форму;

• за мінусових температур стає крихкою та втрачає еластичність, що важлива для зчеплення з дорогою;

• дозволяє розвивати високу швидкість;

• швидше зношується.

Зимова гума:

• м'якша;

• за мінусових температур стає еластичнішою, забезпечуючи відмінне зчеплення з покриттям дороги;

• за плюсової температури через контакт з гарячим асфальтом плавиться, швидко зношується;

• погано підходить для високих швидкостей;

• за експлуатації в належних погодних умовах довговічніша за літню.

Важливість заміни автогуми

Точних рекомендацій щодо термінів переходу не існує: потрібно враховувати кліматичні особливості регіону та погодні умови. Якщо температура навіть вдень не підіймається вище за +3 °С, рекомендується перехід на зимову гуму, за мінусових температур він необхідний. Оптимальні умови для експлуатації зимових покришок створюються за температури -5 °С і нижче. Якщо за вікном вже +5 °С, краще перейти на літню гуму, оскільки їздити на зимовій за температури +10 °С та вище небезпечно.

Існують всесезонні шини, призначені для використання в діапазоні температур від -5 до +10 °С. У холодну пору вони значно поступаються зимовим, а в спеку — літнім, тому краще використовувати їх не постійно, а в міжсезоння, коли погода часто змінюється. Тому українським автовласникам рекомендується мати три комплекти гуми.