Зізнався, що зарізав дружину

2411 0

…Коли Ігор того вечора, 6 лютого, повернувся додому, то побачив, що за його маленькою донькою доглядала не дружина, а її подруга-сусідка. — А де Інна? — здивовано запитав. — Не знаю. Я почула плач Єви і прийшла подивитись, що сталось, — відповіла вона. Ігор спустився до вахтера, яка чергувала у той вечір в їхньому гуртожитку, щоб запитати, чи не бачила вона, куди зникла дружина. Чергова плакала. — Ходіть з нами, ми вам щось покажемо, — запропонував Ігорю один з міліціонерів, що з’явились у гуртожитку. Ігор намагався з’ясувати, куди саме треба йди, проте у відповідь лише почув пораду: «Не бійтесь!». Міліціонер повів його під будинок №65 на вулицю Київську. Там на снігу лежала жінка з перерізаним горлом. Це була його дружина. Ігор впав на тіло і з вуст зірвалось: — Інна, Інночко моя, пробач! Ігорю допомогли підвестися. Втішати не стали, бо хіба можна в таку мить знайти слова, які б полегшили страждання людини, котра щойно втратила дружину?

Звістка про вбивство Інни Левенець, викладачки фінансів Рівенського державного технікуму економіки та підприємництва, миттю розлетілась містом. Чутки обростали новими подробицями, а міліція мовчала. І тоді рівняни почали обривати телефони чергової частини із запитаннями: а чи правда, що в Рівному з’явився маніяк, який полює за жінками, і ходити тепер вулицями небезпечно? Міліція змушена була офіційно спростовувати: маніяка в Рівному немає. А Інну батьки забрали хоронити на Житомирщину, звідки вона родом. Вони й виховуватимуть її доньку. Журналісти тим часом спробували знайти чоловіка вбитої, щоб у нього з’ясувати, чи були в Інни вороги, які бажали їй зла. Та Ігор загадково щез. Про його місцезнаходження довідатись офіційно нічого не вдавалося. А рівняни на вулицях і в транспорті тим часом жваво обговорювали, що міліція за підозрою у скоєнні злочину затримала саме чоловіка вбитої, який працював в одній з банківських філій. Що ж, цілком зрозуміла ситуація, адже в кожного правоохоронця є рідні, з якими вони, вочевидь, діляться подробицями свого робочого дня, тому і йде витік інформації. Саме від рівнян вдалося довідатись, що проблеми в родині Ігоря почалися ще рік тому, саме в той час у нього з’явилась інша жінка. Він познайомився з Яною завдяки електронній пошті. Потім почали листуватись, а зустрілись на одному із семінарів. Жінка на сім років старша за Ігоря, має доньку, з якою мешкає в одній із південних областей України. Ігор все частіше до неї навідувався. Якось навіть літаком до коханої літав. Дарував дорогі речі, розповідав Яні, що має в Рівному власний бізнес. Щодня кохані надсилали один одному SMS-повідомлення. Не виключено, що бурхливі стосунки між Ігорем і Яною не залишились поза увагою дружини, і Інна почала здогадуватись, що в чоловіка є коханка. Та вона дуже кохала його і ладна була пробачити все, навіть зраду. А Ігор тим часом сказав Яні, що планує розлучитись із дружиною. Пообіцяв їй, що це станеться тоді, коли Інна вийде восени з декретної відпустки на роботу. Коханці він пообіцяв, що виплатить кредит за квартиру, яку купив на вул. Данила Галицького, а потім залишить оселю доньці та дружині й переїде до неї назавжди. — Якщо не вистачить грошей на прожиття, то поїду на заробітки за кордон, — пообіцяв Яні. І Яна вірила, що в них все буде гаразд. Що саме спонукало Ігоря до радикального кроку, який скалічив усім життя, відповідь на це запитання, схоже, важко буде дати навіть слідчим. Думка вбити Інну виникла в Ігоря, буцімто, за тиждень до скоєння злочину. А коли в понеділок, 6 лютого, повертався з роботи, вирішив її здійснити. Зайшов на квартиру, що на вулиці Данила Галицького, де йшов ремонт, взяв кухонного ножа і зателефонував дружині з мобільного телефону: — Вийди, я маю тобі щось показати! Було це о 19 год.17 хв. Інна накинула дублянку і вибігла у двір гуртожитку. Як все відбувалось надалі, достеменно не знатиме ніхто. Ігор зізнався, що попросив дружину повернутись до нього спиною і заплющити очі. Вона виконала його прохання і за мить закривавлена, з перерізаним горлом впала на сніг. — Чому ви її вдарили саме так, а не інакше? — запитають згодом в підозрюваного слідчі. — У серце ножем б’ють під час люті, а я це планував зробити, — спокійно відповів затриманий. Головним підозрюваним у вбивстві Інни Ігор став після того, як слідчі встановили неточності в його показах. Коли виявилось, що останнім, хто телефонував Інні на мобільний, був її чоловік, Ігор заперечувати не став, підтвердив, що хотів поцікавитись у дружини, що купити в «Сільпо» додому. Стверджував, що дзвінок зробив з вулиці Данила Галицького. Оперативники тим часом встановили, що Ігор каже їм неправду, бо той останній дзвінок дружині насправді був зроблений з вулиці… Київської, а SMS із переліком того, що треба купити додому, Інна йому послала сама. Ігоря перевірили на детекторі брехні й довідались, що він знає про вбивство дружини значно більше, ніж говорить. — Ігор провів десять діб в ізоляторі тимчасового тримання. Інформацію про затримання підозрюваного ми не оприлюднювали, щоб зберегти таємницю слідства. Підозрюваний добровільно розповів про обставини вбивства, написав явку з повинною на шести аркушах і виявив бажання провести відтворення. Під час його проведення у присутності захисника обвинувачений детально розповів про обставини та механізм скоєння вбивства, — розповів «РВ» прокурор-криміналіст прокуратури області Анатолій Перетятко. Ігор розповів слідчим, що після вбивства повернувся у квартиру на Данила Галицького, щоб там перевдягтися. А згодом зайшов до сусідки і запитав, чи не приходили працівники газової служби. Складається враження, нібито Ігор хотів собі створити алібі. У гуртожиток він повернувся о 20.30, коли вже там була міліція. Ігор каже, що ніхто з правоохоронців не примушував його робити зізнання, він сам вирішив розповісти про вбивство дружини, щоб таким чином розпочати своє життя з чистої сторінки. І дуже сподівається на те, що Яна чекатиме його повернення із зони, і якщо любить насправді — то неодмінно дочекається. А в гуртожитку, де жило подружжя, тим часом ніхто досі не вірить, що Ігор міг вбити дружину. Всі переконані, що вони жили дружно і були ідеальним подружжям, хоча зауважували — часто на Інну його тиха мова діяла, як гіпноз. Іншим видавалось, що Ігор так поводиться ніби грає якусь роль. Він захоплювався язичницькою літературою, футболом, грав на тоталізаторі у букмекерських конторах. Зараз підозрюваному інкримінують частину першу статті 115 Кримінального кодексу України, яка передбачає за скоєння навмисного вбивства покарання від семи до п’ятнадцяти років позбавлення волі. Міліція продовжує шукати знаряддя вбивства та свідків, які у той вечір бачили Ігоря на вулиці Київській.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також