Історія рівенської родини Максімчуків — доволі трагічна. Мати через страшні побої свого чоловіка-п’яниці збожеволіла. Батько трагічно загинув. Трьох неповнолітніх дітей тітка, рідна сестра матері, не змогла взяти на утримання і віддала двох старших до інтернату, а меншу доньку — в будинок дитини. Старші брат і сестра повернулися до родинного гнізда і живуть тепер у батьківській хаті, а ось про долю меншої їм нині нічого не відомо.
Рівнянка Віра Бубенчик, тітка Лілії Максімчук, яку в квітні 1969 року після загибелі батька було направлено до рівенського Будинку дитини, звернулася до нашої редакції з проханням допомогти розшукати племінницю. На той час, як розповіла вона, дівчинці було лише три місяці (вона народилася 30 грудня 1968 року). І мати, оскільки була психічно хворою, від неї відмовилася. Вірі Бубенчик взяти племінників на виховання чоловік не дозволив, сказав, що не буде годувати чужих дітей, а в них підростав власний син. Тож якщо старших племінників тітка, за її словами, провідувала в інтернаті щонеділі, то про подальшу долю меншої вона нічого не знала. Після закінчення навчання в інтернаті племінники повернулися до батьківської хати і нині живуть там зі своїми сім’ями. Втім, як стверджує п.Бубенчик, розподілено хату не по совісті, адже одна з її кімнат, згідно з рішенням суду про право на спадщину, належить найменшій племінниці Лілі. — Племінниця мені почала снитися, — пояснює своє бажання знайти її п.Бубенчик. — Та й священик, до якого я ходжу в церкву, каже, що не по-Божому буде, якщо я її не шукатиму. Крім цього, хотілося б, щоб брат Лілі віддав їй гроші за кімнату, яку він нині займає. Самостійно розшукати племінницю жінка не може, адже її всиновили, а оскільки в нашій державі існує таємниця всиновлення, жодної інформації про Лілю їй надати не можуть. В управлінні освіти, куди ми звернулися з цього приводу, порадили зателефонувати до Будинку дитини. Юрист Будинку дитини Сергій Єфремов лише підтвердив, що дівчинку було усиновлено, однак відмовився надати будь-яку інформацію про її місцеперебування, оскільки вона конфіденційна. — В таких випадках, — порадив він, — потрібно звертатися в органи опіки, щоб їх спеціалісти переговорили з усиновителями. Лише за умови їхнього дозволу може відбутися спілкування з родичами, які об’явилися в усиновленої дитини. Іншого законного шляху тут немає. Можливо, усиновителі Лілія Максімчук прочитає цю інформацію і захоче познайомитися зі своєю кровною ріднею (матір’ю, братом, сестрою, тіткою), тоді хай телефонує за номером 23-23-34.
