Рівненський апеляційний суд відмовив власницям землі у позові до компанії, яка орендувала їхні ділянки.
Земля належить кільком жінкам, які передали її в оренду товариству з обмеженою відповідальністю. Орендар користувався ділянками і щомісяця платив за це гроші. Власниці гроші отримували і не заперечували проти користування землею.
Згодом вони подали до суду, вимагаючи повернути ділянки та скасувати реєстрацію права оренди. Вони стверджували, що не підписували договори оренди та додаткові угоди до них.
Місцевий суд частково підтримав власниць, бо експерт заявив, що підписи трьох із чотирьох жінок на документах виконані не ними.
Проте апеляційний суд вирішив інакше. Суд зазначив, що фактично орендар і власниці вже користувалися договором: орендар працював на землі та платив гроші, а власниці їх отримували. Тому договір можна вважати дійсним, навіть якщо потім власниці почали його заперечувати.
Суд також зазначив: якщо договір реально виконується обома сторонами, його не можна вважати «неукладеним». Вимога повернути землю після того, як тривалий час отримували орендну плату, вважається недобросовісною.
У підсумку Рівненський апеляційний суд скасував рішення місцевого суду і відмовив власницям у поверненні ділянок.
