Сам цукор не «роз’їдає» емаль безпосередньо. Проблема в тому, що ним живляться бактерії у ротовій порожнині.
Переробляючи цукри, бактерії утворюють кислоти, які знижують pH зубного нальоту. Через регулярний вплив кислот мінерали поступово вимиваються з емалі — починається демінералізація та зростає ризик карієсу.
Особливо важливо, як часто упродовж дня ви їсте солодке. Чим частіше зуби контактують із цукром, тим довше вони піддаються дії кислот.
Якщо емаль уже пошкоджена або оголений дентин, солодка їжа може спричиняти різкий біль або підвищену чутливість.
Тож важлива не лише кількість солодкого, а й частота його вживання.
