Позіхання, хоч і передує сну, не прискорює його настання, а, скоріше, відкладає.
Еволюційне значення позіхання полягає у необхідності цілої групи людей залишатися напоготові при наближенні небезпеки в темний час доби.
Твердження про те, що позіхання — це наслідок дефіциту кисню, було спростовано вченими з університету Албані (Нью-Йорк). Їхня експериментальна праця доводить, що зниження у крові кисню і зростання концентрації вуглекислоти не зумовило такої реакції.
Інша версія, яку підтвердили результати роботи, у тому, що позіхання допомагає охолодити мозок і поліпшити його роботу.
Фізіологія носової порожнини така, що при нормальному функціонуванні через неї надходить достатня кількість холодного повітря, яке поліпшує роботу мозку.
