Депутат облради Віра Кобилянська, яка ініціювала це питання, була категоричною:
— Поблизу Будинку дитини розташовані подібні антени мобільного зв’язку. Кожна друга дитина, яка виховується у нашому закладі, має астматичні відхилення — вони просто так не виникають. Але й досліджень у нас ніхто не проводить. Та я й по собі знаю — вже десять років я користуюся мобільним телефоном, і тепер, коли підношу мобілку до вуха, в мене одразу починає боліти голова. Так що ніяких наукових доказів не потрібно. Вплив шкідливий, і я це знаю.
Переконувати депутатів у безпечності мобільного зв’язку приїхав зі Львова представник одного з операторів мобільного зв’язку Віктор Гальчинський:
— Ми не кажемо, що немає проблеми. 92% школярів Рівненської області користуються мобільними телефонами. Але ж діє прийнятий ще в 2007 році наказ Міністерства освіти про заборону користування мобільними телефонами учнями і вчителями під час навчального процесу. І цього обмеження було б цілком достатньо, якби цей наказ неухильно виконували. Щодо впливу мобільного зв’язку на людський організм, то шкідливий він чи ні — досі невідомо, бо грунтовних наукових досліджень з цього приводу проведено не було. І ми не знаємо, якими є його наслідки. Але слід сказати, що українські норми захисту населення від електромагнітного випромінювання є одними з найжорсткіших у Європі.
Проте, кажуть депутати, не все так гладко, як говорять представники операторів мобільного зв’язку. Відомі випадки, коли спочатку будується ретрансляційна вежа, а лише згодом узаконюється отриманням різних дозволів. Відповідно Рівненська СЕС за 2007 рік винесла 14 постанов про заборону використання несанкціоновано встановлених станцій.
