Свою роботу історик назвала «фоторозвідкою», наголошуючи, що не намагалася робити професійні світлини, а лише зафіксувати ті пам’ятки, які поступово руйнуються, а на день відкриття експозиції взагалі знищені.
Зокрема, за словами автора, на смітник і місце для пікніків перетворилося колишнє єврейське кладовище поблизу обласної державної адміністрації, під черговий ринок зруйновано найстаріший кінотеатр міста «Партизан», один з найстаріших дерев’яних будинків на вул. Пушкіна обтягнутий «вагонкою», колишня князівська оранжерея, а пізніше вчительський будинок гімназії на вул. Драгоманова (будівля, де знаходиться агенція «Клеопатра») перетворюється в офісне приміщення.
— Апофеозом такої перебудови міста є перша рівненська електростанція князя Любомирського (біля речового ринку), завдяки якій в Рівному з’явилося світло, — наголошує Галина Данильчук. — Декілька місяців тому її «обтягнули» цегляним «саркофагом», в якому, очевидно, знову буде торговий центр. І це все тому, що старий будинок знаходився біля головного стратегічного об’єкта Рівного — базару. Для нас, шанувальників історії та корінних рівнян, ці зміни — справжній біль. І я хочу, щоб цей біль торкнувся багатьох, щоб вони не залишалися байдужими до, я впевнена, важливої проблеми.
— Раніше такого безладу, як зараз, у місті не було, — згадує старожил та «рівнезнавець» Володимир Кулій. — За Польщі в Рівному була чистота й порядок. Кожен підприємець мав щоранку прибирати свою територію, а якщо він цього не робив, нинішньою мовою дільничний робив попередження, після другого порушення виписував великий штраф. Старе, історичне Рівне руйнується й влада на це, на жаль, зовсім не звертає уваги.
Поруч із майже 100 сучасними фотографіями представлені й архівні фото знакових для тогочасного Рівного місць.
