44-річний Ітозава — комерційний фотограф, який співпрацював із такими відомими брендами, як «Honda» та «Mitsubishi», має комерційні контракти у Токіо та Лос-Анджелесі. Водночас, багато подорожує, а тому його фотозвіти про Австралію, Францію, Канаду, Італію, Ірландію, Хорватію, Грузію публікувалися у багатьох японських журналах. Та найцікавіше — Ітозава, член Асоціації фотохудожників України, викладає ази фотографічного мистецтва у Луганському коледжі культури та мистецтв.
В арт-кав’ярню художник відібрав майже три десятки фотографій, котрі, на перший погляд, є занадто простими, проте рівненські фотографи назвали ці роботи глибокими і по-японськи філософськими.
— Всі твори, які я представив сьогодні, — це результат подорожей. Тут є і люди, і пейзажі, природа та життя різних країн — невід’ємна частина мандрівок, які є частиною мого життя, — розповідає Ітозава.
— Японія — світовий лідер у виробництві фотографічної техніки. Чи намагаєтесь ви користуватись останніми досягненнями сучасних технологій?
— Я, як японський фотограф, намагаюся досягти максимальної реалістичності зображення, з мінімальним використанням комп’ютерної техніки. Наприклад, більшість українських шанувальників фотографії, дивлячись на деякі мої роботи, кажуть, що зроблені вони на комп’ютері. Натомість на жодній з цих робіт якраз комп’ютер я майже і не використовував. Зокрема, щоб досягти одного з ефектів, ставив фотоапарат на штатив і чекав вітряної погоди, щоб відзняти те, що хтось інший може зробити з допомогою технологій. Або використовую в об’єктиві по декілька фільтрів, хоча подібні ефекти знає кожен, хто хоч раз працював з графічними комп’ютерними програмами. Добре, що сучасна фототехніка має багато опцій, котрі й дозволяють відзняти вже майже готовий для демонстрації кадр. Я переконаний: коли фотографуєш, роби це на сто відсотків, щоб не потрібно було потім щось корегувати. Власне, основна ідея моїх робіт — натуралістичність.
— Ви знімаєте комерційне і творче фото. Що більше до вподоби?
— Обидва напрями для мене є однаково важливими. Кожна людина живе двома життями. Одне для душі, інше — для тіла. Дехто обирає лише один напрям — живе заради грошей, дехто — лише для внутрішнього збагачення. Проте я вважаю, що нормальна людина повинна мати баланс цих двох понять. Ти мусиш їсти, пити, одягатися, але у той же час ти повинен розвивати свою духовність. Тому я займаюсь комерційною діяльністю, знімаючи фото для реклами, але не меншу увагу надаю й творчій фотографії. Тобто думаю, що я досяг гармонії хобі та роботи, внутрішнього та зовнішнього.
— А які взагалі мотиви творчості фотографів у Японії?
— В Японії, як, мабуть, і всюди, у фотографії дуже багато стилів та напрямів. А тому те, яка буде робота, цілком залежить від автора, його внутрішнього світу, сприйняття зовнішнього оточення.
