Національний оркестр — один з найбільш відомих у Східній Європі симфонічних колективів. Оркестр було засновано 25 листопада 1918 року Постановою Ради Міністрів Української держави і затверджено гетьманом Павлом Скоропадським. Національний симфонічний оркестр завжди був і залишається творчою лабораторією для українських композиторів, диригентів і солістів. Перше виконання своїх творів довіряли оркестру українські композитори Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Мирослав Скорик, а також Сергій Прокоф’єв, Дмитро Шостакович, Арам Хачатурян.
Протягом останніх років оркестр записав понад вісімдесят компакт-дисків з українським та світовим репертуаром. Диск із записом симфоній №2 та №3 Бориса Лятошинського був визнаний Австралійською державною телерадіокомпанією (АВС) найкращим світовим записом 1994 року, а диск із записом твору Валентина Сильвестрова «Реквієм для Лариси» у 2004 році став номінантом на 47-му щорічному конкурсі премії «Греммі».
У репертуарі оркестру — всі симфонії Бетховена, Брамса, Брукнера, Шуберта, Чайковського, Рахманінова, Скрябіна, Прокоф’єва, Шостаковича, Лятошинського, Малера, симфонічні твори від епохи бароко до сучасного авангарду, акомпанементи інструментальних та вокальних творів.
Художній керівник і головний диригент оркестру — лауреат Національної премії України імені Шевченка Володимир Сіренко.
