Та й сам побитий має взяти частину вини на себе. Навіть радіючи перемозі, не слід порушувати громадський порядок, та ще й пропонуючи український прапор… поляку, який хоч і їздить на мотоциклі за команду з Рівного, радіти перемозі з нашим прапором зовсім не зобов’язаний. Врешті все владналося завдяки жінці. Заступниця міського голови Галина Кульчинська настільки рішуче вступилася за побитого уболівальника, що навіть міліціонери зрозуміли — таку безкарно побити не вдасться. Що і підтвердила пані Галина кореспонденту «РВ»:
— Я припускаю, що міліціонери, мабуть, виконували якусь зі своїх інструкцій, але збоку це виглядало просто жахливо. Змагання закінчились, лише один мотоцикліст робив «коло пошани», і тут цей чоловік вибіг з прапором. Мабуть, хотів дати його мотоциклісту, але той не зупинився, і він сам побіг по колу. Над ним майорів прапор з написом «Україна-Рівне», і це було так зворушливо. Бо ж і прапор синьо-жовтий, і наша команда перемогла.
Всі трибуни вітали вболівальника захопленим гулом. І раптом — абсолютно неадекватні дії міліції. Цього чоловіка збивають з ніг, кладуть обличчям у доріжку, прапор, як якийсь непотріб, летить убік… Люди почали кричати: «Ви що, придурки, що він вам зробив, кому заважає, і прапор — це ж наш прапор!». Пляшки з трибун у міліціонерів полетіли, багато вболівальників піднялися з лавок, потягнулися до місця сутички. Я також швидко побігла вниз. Спершу чомусь переживала, що той вболівальник, можливо, п’яний, але ж ні — був тверезий. Підбігла до нього, а поруч з ним хлопчик у сльозах, дружина в істериці, друзі стривожені. Ледь вдалося мені їх всіх заспокоїти і переконати, щоб вийшов разом із сином і прапором для нагородження переможців.
Коли глядачі побачили, що з «прапороносцем» все гаразд, шквал обурення змінився викриками захоплення, бо це виглядало так, ніби справедливість восторжествувала. Та й дитина вже не перелякано, а з таким захопленням дивилась, як з трибун вітають її тата… Я попросила вибачення у вболівальників за дії міліції, хотіла ще й перед всіма глядачами на трибунах вибачитись, але мікрофона переносного вже не було.
Думаю, що історія на мототреці матиме продовження. Міський голова Володимир Хомко, який нині у відрядженні, дізнавшись про інцидент з Інтернету, зателефонував мені й запитав, чи дійсно все так відбувалось, як пишуть. А коли я підтвердила, сказав, що буде розбиратися з начальником міліції.
Коментарі
Анатолій Беденко, 34-річний рівнянин, вболівальник спідвею:
— Я з самого дитинства полюбив спідвей і дотепер є активним вболівальником. Ми з друзями, разом зі своїми сім’ями, хоча й не є членами спідвейного фан-клубу, але не пропускаємо жодного із змагань не тільки в Рівному, а й на виїзді. Синьо-жовтий прапор з написом «Україна-Рівне» з нами вже кілька років, його добре всі знають не тільки в Рівному, а й у Червонограді, Львові, інших містах.
Склалася така традиція, що як тільки закінчуються змагання і хтось із гонщиків робить «коло пошани», хтось із нас або підсідає до нього ззаду, або тільки передає прапор, щоб він замайорів перед трибунами. Цього ж разу міліціонери чомусь зреагували неадекватно на нашу традицію.
Коли гонки закінчилися, я підійшов з прапором до бортика, перескочив через нього і хотів передати прапор поляку, який демонстрував глядачам свою майстерність, піднявши мотоцикл на заднє колесо. Коли ж він чомусь не зупинився, я побіг з прапором по колу, по краю гаревої доріжки, нікому не заважаючи. Чому ті два курсанти вискочили за мною: чи самі виявили ініціативу, чи команду таку отримали?
Я спершу навіть не побачив їх, а коли побачив, то вирішив вже не зупинятись. Трохи навіть смішно стало, що в них така слабка фізпідготовка, не можуть мене наздогнати. Коли ж я під захоплений і підбадьорливий галас з трибун вже добігав до «старту», напереріз мені вибігли четверо «беркутівців». В одну мить вони збили мене з ніг, викрутили руки за спину, прапор викинули за бортик і потягли мене з поля.
Тут таке почалося… Трибуни ревуть, у міліціонерів полетіли пляшки з-під пива та запальнички. Думаю, вболівальники могли накинулись на міліціонерів. Але вони, мабуть, самі злякались такої реакції людей і одразу ж мене відпустили. А тут і та жінка підійшла, сказала, що вона заступник міського голови, попросила вибачення за міліціонерів і ледве вмовила мою дружину та друзів відпустити мене з нею для нагородження переможців. Як я зрозумів, вона хотіла, щоб всі глядачі побачили мене з прапором і заспокоїлись, зрозуміли, що зі мною все добре і міліція мене вже відпустила, а не «добиває» десь за трибунами.
Я не тримаю на міліціонерів зла, але вважаю, що все ж таки вони були неправі. Тобто навіть якщо щось і порушив, то хіба не можна було просто потім підійти, пояснити, що й до чого, зрештою, виписати штраф, а не гнатися за мною, як за якимось терористом чи бандитом, збивати з ніг?
Віталій Заславський, заступник начальника УМВСУ в Рівненській області, начальник міліції громадської безпеки:
— Змагання закінчилися, і радість фанатів зрозуміла. Але вибігати на поле ще не можна було, ще не всі мотоцикли заїхали в закритий парк. Тому й була такою реакція правоохоронців — зупинити того чоловіка. Двоє курсантів, студентів вищих навчальних закладів, які проходять у нас виробничу практику, побігли за вболівальником, а потім напереріз йому вибігли й працівники спецпідрозділу «Беркут». При цьому ніхто вболівальника не топтав ногами разом з прапором, він просто сам від зіткнення впав на землю, а прапор відлетів убік. Тобто міліціонери тільки зупинили «бігуна» та забрали його з гаревої доріжки за бортик. А обурення вболівальників…
Зрозуміти їх можна, адже затримали одного з них, їхнього колегу. І навряд чи вони зважили, що насправді йдеться про порушення правил перебування того ж таки вболівальника на стадіоні. Адже згідно з встановленими правилами, зокрема, забороняється вихід на трекову доріжку, допоки не закінчилися змагання.
У попередні роки під час таких змагань обходилось без конфліктів. Цього разу на мототреці було близько 40 правоохоронців. Нині ми проводимо перевірку та з’ясовуємо, хто і чому не спрацював вчасно, щоб запобігти правопорушенню, не дати вболівальнику вискочити на трекову доріжку. Будуть покарані не тільки рядові міліціонери, але й старші над ними, зокрема, відповідальний по сектору на трибунах і відповідальний за всю охорону громадського порядку під час проведення змагань.
Під час інциденту травм ніхто не отримав, ні вболівальник, якого зупинили з прапором, ні міліціонери, одному з них тільки збила кашкета порожня пляшка, запущена з трибун. Тобто жодних негативних наслідків немає, навіть не був складений протокол про адміністративне правопорушення вболівальником, і скарг від нього на дії міліціонерів також не надходило.
Микола Іванюк, заступник начальника Рівненської обласної організації ТСОУ:
— Я раніше працював у силових структурах, а тому дії міліціонерів зрозуміти можу. Адже людина вискочила на доріжку, коли там ще їздили мотоцикли, тобто порушила безпеку. Проте невже не можна було цьому взагалі запобігти, адже й міліціонерів чимало по кругу стояло, й охоронців. Чому вони не зупинили вболівальника ще перед бортиком?
Борис Горка, відомий в минулому мотогонщик:
— Стороннім людям, навіть якщо вони затяті вболівальники і хочуть підтримати улюблену команду, виходити на гареву доріжку, коли по ній ще їздять мотогонщики, заборонено. Проте, з іншого боку, й правоохоронцям треба зважати на настрій вболівальників та їхні дії, тобто дивитись, коли дійсно варто застосовувати силу.
Записав
Володимир КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ.
P.S. Майже у той самий час у Польщі сталася аналогічна пригода, але з іншими наслідками. Під час фіналу чемпіонату світу зі спідвею, який відбувався у Лєшно, троє російських уболівальників з національними прапорами вийшли, минувши охорону, на гареву доріжку. Гонщиків, щоправда, на доріжці не було — через сильний дощ початок змагань відклали (а згодом їх зовсім скасували). До спідвейних фанів підійшли стюарди стадіону і ввічливо попросили їх залишити доріжку, не застосовуючи сили. Уболівальники підкорилися, зайнявши свої місця на трибунах.
