В 1932- 1933 роках в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої. У 2010 році апеляційний суд міста Києва постановив, що Голодомор викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить 3-7 мільйонів осіб в Українській СРР. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932 – 1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн – втрати, пов’язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч – із дефіцитом народження.
3 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно ухвалила резолюцію під назвою “Вшанування 90-х роковин Голодомору – Україна знову стикається із загрозою геноциду”, 80 – “за”.
12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка визнає Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
