Рівнянин Микола Комарницький займається татуюванням з 14 років. Зараз йому 26 років, за цей час він набив кілька тисяч різних татуювань.
— Першу машинку змайстрував сам з підручних засобів, — пригадує Микола. — Для цього використав моторчик від аудіоплеєра, блок живлення, гітарну струну. Замість фарби — туш з гелевої ручки.
Першим малюнком була ящірка на плечі товариша. Згодом до Миколи почали звертатися не тільки товариші, а й знайомі знайомих. Так звичайне хобі переросло у професійне заняття. Микола придбав імпортні машинку для набивання малюнків і фарби. Каже, що від їхньої якості та майстерності татуювальника залежить кінцевий результат — якість малюнка. Відтак — і настрій клієнта після того, як тату вже готове.
На плече — логотип фірми
В татуюванні, як і в одежі, щосезону змінюються модні тенденції. Микола пригадує, як кілька років тому ледь не щотижня набивав по кілька скорпіонів. Торік в моді були малюнки драконів. Цього ж сезону все більше звертаються з проханням зробити татуювання з елементами екзотичної флори.
— Нині дуже популярні квіти, — каже пан Комарницький. — Гілки сакури, лілії, троянди, жасмину переплетені якимось візерунком. Або композиції з квітами. Щоправда, такі композиції зазвичай замовляють жінки, а їх найбільше серед моїх клієнтів. Чоловіки більш схильні до агресивних малюнків, ієрогліфів та різних абстракцій. Одне з найоригінальніших моїх татуювань починалося з плеча, проходило через усю спину і закінчувалось у ділянці паху. На плечі — дракон, який сидить у квітах сакури та лілій. На спині — хризантеми, які поволі переходять у біомеханічний малюнок з деталями вигаданого механізму, заклепками. А закінчується малюнок проводами, що ховаються у намальованому розриві шкіри в ділянці паху.
Траплялись і клієнти з дивними на перший погляд бажаннями. Один чоловік попросив на передпліччі набити логотип фірми, в якій працював. Як з’ясувалося згодом, хлопець побився об заклад зі своїм керівником на 500 гривень, що зробить таке татуювання. Тож він виграв суперечку. Щоправда, невдовзі знову прийшов — попросив майстра зображення логотипу фірми заховати під іншим татуюванням.
Існує мода й на місця, де зазвичай їх набивають. У чоловіків — плече, кисті рук, передпліччя та спина. Іноді чоловіки замовляють цілі композиції, які закривають одразу всі ці місця. Жінки в таких бажаннях скромніші — татуювання зазвичай невеликі, тендітні, як правило, ззаду на шиї під волоссям, на верхніх частинах сідниць, під руками, на попереку або на нижній частині ноги. Трапляються й такі, що просять зробити одразу кілька малюнків. Постійне бажання людини набити чергове татуювання, каже Микола, серед майстрів його профілю умовно називається «синьою хворобою». Вона виникає у багатьох клієнтів, хто хоч раз спробував набити собі татуювання.
Жінки більш терплячі
Чомусь вважається, що ця процедура викликає біль. Насправді ж це відчуття скоріше неприємне, ніж больове. Втім, навіть ці неприємні відчуття різні люди переносять по-різному.
— Знеболювальними засобами, новокаїном чи лідокаїном, я користуюсь у виняткових випадках, — продовжує Микола. — Хоча у кожного клієнта свій больовий поріг. У жінок він значно вищий, тому вони краще це переносять. Траплялося, щоправда, кілька клієнтів, яким я встиг тільки набити контури малюнків — закінчувати татуювання вони навіть під знеболенням відмовлялись.
Морально готуватись до татуювання склянкою горілки, як це раніше робили солдати в армії, не варто. Микола каже, що навіть незначна доза алкоголю підвищує артеріальний тиск і замість звичайної сукровиці з місця, де голка заходить під шкіру, починає виділятися кров. Це створює майстру під час роботи незручності, та й малюнок виходить неякісним.
Догляд за свіжим тату — як за раною
Зазвичай «гаряча» пора в Миколи починається наприкінці весни — на початку літа. Тоді, коли люди оголюють різні частини свого тіла та активно готуються до відпочинку на морі. Щоправда, майстер радить робити татуювання восени чи взимку:
— Голка машинки заходить під шкіру неглибоко, всього на півміліметра, та все ж б’є зі швидкістю три тисячі ударів за хвилину. На місці нанесення малюнку виникає невелика припухлість, подібна до ранки. Тому спекотна пора року для нанесення татуювання не зовсім сприятлива. Адже тіло пітніє, відповідно, і татуювання складніше загоюється. Крім того, тату впродовж першого тижня не можна ні терти, ні виставляти на сонце. Відтак, додатковим дискомфортом є те, що у спеку його потрібно ховати під одягом. Був випадок, коли я зробив одному клієнту татуювання, а вже за два дні він пішов з товаришами на Басівкутське озеро засмагати. Як результат — наступного дня малюнок на його тілі розплився і довелося його повністю переробляти.
За щойно зробленим татуюванням доглядають так, як і за звичайною ранкою на тілі. Щоправда, татуювання не можна обробляти жодними розчинами та мазати мазями. Термін загоювання татуювання залежить від особливостей організму — здебільшого триває від кількох днів до двох тижнів. Потім майстер, який робив це татуювання, може зробити повну корекцію, що входить у загальну вартість. А коштує тату від 3 до 10 гривень за сантиметр квадратний, мінімальне замовлення — від 150 до 300 гривень.
Якщо малюнок згодом набридне, його можна вивести за допомогою лазера. У деяких косметичних салонах є така послуга. Щоправда, це обійдеться у кілька разів дорожче, ніж зробити саме татуювання.
