Рівненського дідуха виготовив майстер соломоплетіння Микола Огородник із села Дермань Здолбунівського району. Виготовляли всією родиною. У зв’язку із терміновістю замовлення працювали над ним близько тижня, хоча зазвичай на це потрібно не менше трьох місяців. На виготовлення пішло 60 жмень колосків і три тисячі стебел на обкладання. Для зовнішнього оздоблення дідуха родина Огородників сплела 150-метрову солом’яну стрічку. Важить солом’яний виріб близько 50 кг. Тож на майдан Незалежності міський голова Рівного виносив його з двома помічниками.
— Я був у інших містах України на Різдво, бачив, як там встановлюють дідуха, і заздрив, що у Рівному чомусь такої традиції немає, — сказав Володимир Хомко. — Сподіваюсь, що ця справді древня українська традиція сподобається рівнянам і приживеться у нас.
Довідка РВ
Дiдух — українська різдвяна прикраса, його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колядник. Згідно із традиціями, дідух — це останній обжинковий сніп. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з язичницьких часів. Святковий сніп знаходився у хаті до Водохреща. Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали: «Дідух до хати — біда із хати».
