Про «Верес» говорили, писали і продовжують це робити досі через гучний скандал, викликаний незіграним матчем п’ятнадцятого туру проти «Металіста 1925», який не відбувся у запланований час у Житомирі. Причиною стала відсутність освітлення на стадіоні, яку кожна із сторін тлумачить по-своєму. «Верес» вважає, що це сталося через недбалість (саме так по-нашому перекладається з ворожої слово «халатность») приймаючої сторони, яка має за це отримати технічну поразку. «Металіст 1925» стверджує, що світла не було через непідвладні йому обставини, а тому матч слід або дограти із 20-ї хвилини, коли гру було остаточно зупинено, або взагалі переграти. Футбольна влада, яка мала б вирішити цей конфлікт, чомусь не може прийняти рішення, і саме тому «Верес» і досі залишається у заголовках спортивних і не лише спортивних новин.
Можливо, що це і на краще. Тому що з чисто футбольного боку виступ команди «народного клубу» навряд чи можна назвати успішним. Нагадаю, що влітку команду, яка показала навесні досить непоганий футбол і навіть претендувала певний час на місце серед лідерів, практично розігнали, привізши до Рівного з десяток новачків з України та з-за кордону. Це пояснювалось тим, що команду слід омолодити, щоб мати перспективу. Спонсорам клубу це обійшлося у чималу копійку, а результат виявився тим самим, що і торік. Лише в останніх турах «Верес» вийшов на більш-менш пристойний рівень гри, причому забезпечений він був в основному не новачками з усіх-усюд, а досвідченими футболістами. Абсолютно успішним можна вважати хіба що виступ воротаря Валентина Гороха, який заслужено став основним і привернув своєю грою увагу з боку потенційних «покупців». Особливо разючим є приклад бразильця Веслі Помби, якого привезли з великою помпою і який не забив за пів сезону жодного м’яча. Натомість Владислав Шарай, якого не знали куди подіти, граючи на тій самій позиції, забив тричі. А про африканців Семюеля Нонго та Аладжі Воллі соромно і говорити. Ці хлопці хіба що зробили більш різноманітним пейзаж на вулицях Рівного, а на футбольному полі більше шкодили команді, аніж допомагали.
Залишається сподіватися на тренерський хист Олега Шандрука, який поступово, але впевнено набирає авторитету, причому цілком заслуженого. Чи вдасться йому під час зимової перерви збалансувати гру «Вереса» настільки, щоб не було тривожно за те, чи залишиться Рівне на футбольній мапі вітчизняної «прем’єр-ліги»? Чи зможе він використати найкращим чином наявних іноземців, а також тих, яких ще привезуть взимку до команди? Коли станеться саме так, «Верес» зможе потрапляти у заголовки новин не лише через скандали, а завдяки впевненій грі та переможним результатам. Бо чим Рівне гірше за Черкаси, чия команда нині йде на першому місці?
Микола НЕСЕНЮК.
