Громади на Рівненщині попрощалися з Віталієм Бородавкою, Василем Вознюком, Владиславом Шаленим, Юрієм Бобровніком-Сидоренком, Михайлом Панасюком та Сергієм Галушкою.
Віталій Бородавка народився 22 березня 1986 року в місті Сарни. До лав Збройних Сил України приєднався у травні 2025 року. Вірний військовій присязі, захисник служив у складі 225-го окремого штурмового полку та виконував бойові завдання на Харківському напрямку. 10 червня 2026 року серце військовослужбовця передчасно зупинилося.
Василь Вознюк народився 17 грудня 1989 року в місті Дубно. Став на захист Батьківщини у травні 2025 року. Служив гранатометником-розвідником розвідувального відділення, сумлінно та відважно виконуючи свій військовий обов’язок. Життя воїна обірвалося 25 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Довгий час військовослужбовець вважався зниклим безвісти, проте тепер він назавжди повернувся додому.
Владислав Шалений народився 11 грудня 2002 року у Рівному. Попри молодий вік, уже на початку повномасштабного вторгнення Владислав приєднався до лав Рівненської тероборони, а в серпні 2022 року підписав контракт із ЗСУ. Мав звання старшого солдата, за зразкову службу був відзначений низкою нагород. Загинув 9 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині.
Юрій Бобровнік-Сидоренко народився 26 лютого 1977 року в селі Городок Рівненського району. Мобілізувався до лав Збройних Сил України у березні 2025 року, мав звання солдата. Захисник загинув 17 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Тривалий час його вважали зниклим безвісти, і лише нещодавно тіло героя було офіційно ідентифіковано.
Михайло Панасюк народився 23 вересня 1980 року у селі Українка. Вірний військовій присязі та українському народові, він мужньо виконував складні завдання, пов’язані із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Життя бійця обірвалося 3 квітня 2025 року під час боїв на Сумщині.
Сергій Галушко народився 20 вересня 1997 року в селі Гута на Костопільщині. Приєднався до ЗСУ 4 жовтня 2024 року. Пройшов ретельну підготовку в Ужгороді, Харкові та Дніпрі, після чого був зарахований до стрілецького батальйону гранатометного взводу 33-ї окремої механізованої бригади. Солдат воював на найгарячішому Донецькому напрямку в районі Краматорська. З 21 травня 2025 року у Бахмутському районі зв’язок із ним обірвався — воїн вважався зниклим безвісти. 11 червня 2026 року батьки отримали офіційне сповіщення про загибель сина.
Вічна слава і шана захисникам! Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам. Пам’ять про їхній подвиг житиме вічно в наших серцях.
