Автомобільна подорож Європою потребує ретельного планування маршруту та перевірки документів. Для автомобіля з українською реєстрацією потрібно заздалегідь подбати про міжнародне страхування цивільної відповідальності — «Зелену картку». Вона діє за принципом автоцивілки, але за межами України. Якщо з вини водія станеться ДТП, страхова компанія візьме на себе фінансову відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю або майну потерпілих.
- Міф 1. «Зелена картка» потрібна лише для того, щоб перетнути кордон
- Міф 2. Усі поліси однакові, тому варто купувати найдешевший
- Міф 3. «Зелена картка» покриває ремонт мого автомобіля після ДТП
- Міф 4. Якщо ДТП сталася не з моєї вини, страхова компанія мені не потрібна
- Міф 5. Поліс діє однаково в усіх країнах Європи
- Міф 6. Можна оформити «Зелену картку» онлайн, і більше нічого перевіряти не потрібно
Навколо цього документа існує чимало помилкових уявлень. Тож варто зрозуміти, як насправді працює «Зелена картка» та на що звертати увагу під час її оформлення.
Міф 1. «Зелена картка» потрібна лише для того, щоб перетнути кордон
Насправді сертифікат потрібен не тільки на кордоні. Його основне призначення — страхування цивільної відповідальності водія під час використання автомобіля в країнах, на які поширюється договір.
Перевірка на кордоні — лише один із моментів, коли може знадобитися підтвердження страхового захисту. Набагато важливіше те, що відбуватиметься після перетину митниці. Якщо водій за кордоном спричинив ДТП, «Зелена картка» забезпечує виплати компенсацій потерпілим у межах правил і лімітів, встановлених країною, де сталася аварія. Виплати передбачені, якщо буде пошкоджено автомобіль інших учасників дорожнього руху та будуть травмовані люди.
Міф 2. Усі поліси однакові, тому варто купувати найдешевший
Це помилкове твердження, бо вибір страховика все одно має значення.
Вартість поліса не є єдиним критерієм. Різні компанії мають різні процеси допомоги клієнтам і по-різному до них ставляться. Наприклад, десь працює цілодобова служба підтримки рідною мовою, а в інших компаніях потрібно покладатися лише на себе. Наприклад, якщо водію потрібен поліс «Зелена карта» на сайті «Арсенал Страхування», то доступна покупка онлайн. Компанія гарантує повну підтримку у всіх страхових випадках, надає можливість зв’язатися з консультантами у будь-який час доби.
Міф 3. «Зелена картка» покриває ремонт мого автомобіля після ДТП
Це не так, бо цей поліс страхує відповідальність перед третіми особами, а не пошкодження власного автомобіля.
Наприклад, водій під час паркування за кордоном пошкодив інший автомобіль. У цьому випадку йдеться про його відповідальність перед власником пошкодженого авто. Для таких та інших подібних ситуацій і призначена «Зелена картка».
Якщо ж у ДТП пошкоджено автомобіль самого винуватця, витрати на його ремонт не стають страховою виплатою за «Зеленою карткою». Для захисту власного транспортного засобу потрібен інший вид страхування, як-от КАСКО, якщо відповідний договір поширюється на територію поїздки та передбачає необхідні ризики.
Міф 4. Якщо ДТП сталася не з моєї вини, страхова компанія мені не потрібна
Якщо український водій став потерпілим у ДТП за кордоном, порядок дій залежить від обставин аварії та країни, де вона сталася. Але повністю виключати страховика з процесу не варто.
Насамперед потрібно зафіксувати ДТП відповідно до місцевих правил і отримати необхідні документи. Якщо аварія сталася з вини іншого водія, то будуть діяти правила страхування його цивільної відповідальності. Тобто компенсацію виплачуватиме його страхова компанія за правилами, що діють у відповідній країні.
Після ДТП важливо встановити:
- хто є винуватцем;
- який страховик покриває його відповідальність;
- який порядок врегулювання передбачений у країні аварії.
«Зелена картка» самого потерпілого не перетворюється на КАСКО і не компенсує автоматично пошкодження його автомобіля. Її призначення — страхування відповідальності власника страховки.
Міф 5. Поліс діє однаково в усіх країнах Європи
Насправді «Зелена картка» працює у межах міжнародної системи. Умови врегулювання страхових випадків та ліміти відповідальності визначаються законодавством конкретної країни, де перебуває автомобіль і сталася ДТП.
Не варто переносити правила української автоцивілки на дорожню ситуацію в іншій державі. Наприклад, порядок оформлення аварії, вимоги до документів, робота поліції та особливості врегулювання можуть розрізнятися. Також різняться ліміти виплат. Наприклад, якщо завдано шкоду автомобілю, то у Польщі покриють витрати на суму до 1 млн євро, у Швейцарії — до 4,4 млн євро, а в Іспанії — до 15 млн євро на один страховий випадок.
Аналогічно з виплатами для лікування потерпілих. Наприклад, у Болгарії є ліміт на компенсацію постраждалим, щоб покрити шкоду, завдану життю та здоров’ю, у сумі понад 5 млн євро, а у Франції такого ліміту немає.
Перед поїздкою через кілька країн варто звірити весь маршрут із територією дії конкретного договору.
Міф 6. Можна оформити «Зелену картку» онлайн, і більше нічого перевіряти не потрібно
Дійсно, оформити «Зелену картку» онлайн досить легко, але потім варто переконатися, що договір укладений правильно та його дані внесені до централізованої бази.
Можна перевірити інформацію про чинність договору через сервіс МТСБУ за номером поліса або за державним номером автомобіля. Система дозволяє побачити статус договору.
Окрему увагу потрібно звернути на дату початку дії. Якщо сертифікат уже отримано на електронну пошту, не слід автоматично вважати, що страховий захист уже почав діяти. Дата та час початку визначаються договором. «Зелена картка» набуває чинності з дати й часу, вказаних у самому полісі, — вона може почати діяти як відразу в день купівлі (після внесення оплати), так і пізніше, якщо ви оформлюєте її заздалегідь на майбутню поїздку.
