Захворювання серцево-судинної системи є однією з найпоширеніших причин смерті як в Україні, так і у світі. Щоб не дійшло до біди, треба вчасно помічати у себе небезпечні симптоми і регулярно проходити медогляди. А ще дуже важливо вести здоровий спосіб життя, наголошують фахівці Рівненського обласного кардіологічного центру, що діє при обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка. Щороку на 40 ліжках відділення лікується понад 2500 хворих, а консультаційну допомогу тут отримують понад 10 тисяч пацієнтів. Багатьох критичних ситуацій вдалося б уникнути, якби люди більше дбали про своє здоров’я і позбулися шкідливих звичок, констатують медики.
Профілактика хвороб системи кровообігу важлива для всіх, незалежно від віку. Первинна — для тих, хто ще не став постійним пацієнтом кардіологів, а вторинна необхідна уже після встановлення діагнозу, коли доводиться приймати медикаменти, а часом потрібне й операційне втручання. Чому так важливо вести здоровий спосіб життя і на що звертати увагу — розповідає лікар-кардіолог центру, кандидат медичних наук Вікторія Підлісна:
— Навіть якщо раніше ви ніколи не мали проблем із серцем, це не означає, що варто нехтувати профілактикою та періодичними візитами до лікаря, адже захворювання на початках може перебігати й безсимптомно. «Навіщо мені міряти тиск, я його не відчуваю», — це найпоширеніша фраза людей, які потім звертаються із запущеними формами гіпертонічної хвороби. Тому контроль артеріального тиску є обов’язковим для кожного. Звісно, треба знати міру: мій сусід міряв собі тиск тонометром кожні 10 хвилин, записував це у блокнот і потім переживав за кожну цифру. Така практика лише змушує людину нервувати. Цілком достатньо вимірювати двічі на день, вранці і ввечері.
Також важливо, аби люди не забували про контроль рівня глюкози та ліпідів, знали свій рівень холестерину. Вік також грає роль, бо з роками ризики зростають. Державна програма «Скринінг здоров’я 40+» розроблена не просто так, адже це вік, після якого людина повинна приділяти більше уваги своєму організму. А ще більше факторів ризику у пацієнтів старше 70 років.
Краще піти в спортзал, ніж потім до аптеки
— Нераціональне харчування є одним з факторів ризику. Ми не можемо бути категоричними: ніхто не буде їсти одну рибу та салат, люди хочуть і жирного, і солодкого. Одна з моїх пацієнток на всі розмови про здорове харчування відповідала, що все одно любить жирну їжу. Особисто я не забороняю пацієнту з’їсти шматочок сала, якщо дуже хочеться, але завжди наголошую, що треба знати міру. Мова йде про зловживання, особливо, якщо присутні ще метаболічні фактори, як схильність до ожиріння чи розвиток цукрового діабету. Тоді ми обговорюємо, обмежуємо певні продукти.
Фізична активність дуже важлива. Навіть легка ранкова гімнастика або прогулянка після роботи вже допоможе підтримати серце у нормі. Приємно, що молодь зараз більше уваги приділяє своєму здоров’ю, відвідує тренажерні зали, ходить в басейн, їздить на велосипедах. Плавання позитивно впливає на роботу серця. Фізичні вправи потрібні у будь-якому віці.
Можна покинути курити ще до інфаркту
— Повна відмова від куріння! Я бачила курців у момент інфаркту, на тому страшенному больовому синдромі, коли цей біль перевищує уже всі пороги… Розумію, що позбутися цієї звички доволі складно, але це необхідно. Можливо, людина кине курити після пережитого, але краще б зробила це раніше — до того, як прийшла біда. На жаль, є такі пацієнти, що навіть після інфаркту тягнуться за цигарками, а потім знову потрапляють до нас і ми уже робимо їм шунтування, а це складна операція. Особливо це серйозно для пацієнтів з цукровим діабетом, які мають звужені судини нижніх кінцівок, доходить до гангрени і ампутації.
Первинна профілактика також включає корекцію інших факторів ризику. Наприклад, лікування розладів сну, управління стресом. Війна вплинула практично на кожного, спокійних людей немає, і тривожний стан спостерігається як у маленької дитини, так і у дорослих. Все це є підґрунтям для розвитку серцево-судинних захворювань. Також кожному варто враховувати свій сімейний анамнез, чим хворіли батьки, бабусі-дідусі, брати і сестри. А батькам раджу: якщо хтось з ваших дітей уже має діагностовану патологію серцево-судинної системи, варто обстежити й інших дітей, навіть якщо вони зовні здорові. Вчасна діагностика часом рятує життя.
Аритмія через… карієс зубів
Як не дивно, але іноді причину проблем із серцем варто шукати серед інших органів. Ось чому лікарі-кардіологи наполягають на необхідності лікування супутніх захворювань. Це також допомагає уникнути ускладнень в майбутньому:
— Пацієнти дивуються: «Як так може бути, що через камінці у жовчному міхурі у мене стрибає тиск і є порушення серцевого ритму?» Бо є такий гастрокардіальний рефлекс. Серце — як флюгер, воно реагує на будь-яке відхилення в організмі людини. Навіть каріозний зуб може викликати досить серйозні порушення ритму. У мене був пацієнт, який мав таку проблему. Зробили йому холтерівське моніторування, і це був жах для мене, як молодого лікаря, бо там були всі можливі порушення серцевого ритму! А виявилося, що причиною тому був повний рот гнилих зубів та пародонтоз. Як тільки пацієнт вилікував зуби, його кардіограма стала ідеальною. Для мене це було дуже показово. Бо аритмія виникла на тлі запального процесу.
Аспірин не «розріджує» кров, а провокує кровотечі
Вікторія Підлісна також наголошує: не вживати жодних медпрепаратів без консультації з лікарем, бо побічні ефекти можуть бути різними. Це уже не профілактика — а нова проблема:
— Дуже багато людей чомусь вирішили, що вживання аспірину є корисним, бо «розріджує кров» і його потрібно пити для профілактики, особливо у старшому віці. Це небезпечний міф! Робити це можна лише після консультації з лікарем. Бо вживання аспірину в рази підвищує ризик розвитку кровотеч, про які людина може навіть не знати. А потім виникає носова кровотеча або прихований гастрит, аж до розвитку геморагічного інсульту! Дуже багато маємо аспіринових виразок, інсультів. Потрібно ходити по профілактику не до аптеки, а до лісу, кудись на природу, на спортивний майданчик. Бо лікарські засоби — це прерогатива лікарів, які їх призначають лише за потреби і з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.
А якщо «серцевий» діагноз вже є?
Вторинна профілактика хвороб системи кровообігу спрямована на запобігання рецидивам, щоб діагностовані патології не призвели до ускладнень. Сюди можна віднести пацієнтів, які вже перенесли інфаркт або інсульт, робили стентування, мають стенокардію або інші захворювання. Здоровий спосіб життя актуальний і для них. Плюс — виконання рекомендацій лікаря.
— Є так звані коморбідні пацієнти, які мають кілька складних хвороб і всі з них можуть впливати на розвиток патології серцево-судинної системи або проблеми периферичних судин. Особлива категорія — це пацієнти з цукровим діабетом. Тут уже профілактика буде значно інтенсивнішою і залучається фармація, але її призначає тільки фахівець. Пацієнт в першу чергу прямує до сімейного лікаря, який за потреби направить до кардіолога, невролога чи ендокринолога. Я багато проводжу тренінгів та конференцій з сімейними лікарями, щоб уникнути помилок у призначенні тих чи інших медикаментів, щоб потім цей пацієнт не приїхав до нас уже з ускладненнями. Якщо ми бачимо у пацієнта патологію, призначаємо лікування і очікуємо зворотного зв’язку у телефонному режимі або під час візиту.
Підхід до кожного пацієнта індивідуальний. Треба радитися з лікарем і разом відстежувати, чи конкретний препарат підійде. Іноді людині важко прийняти, що певні ліки доведеться приймати пожиттєво. Але нині є багато препаратів комбінованої дії: така лікарська форма підвищує прихильність пацієнта до лікування.
Наш середньостатистичний пацієнт з ішемічною хворобою серця, який має цукровий діабет, артеріальну гіпертензію або й перенесений інфаркт, витрачатиме щонайменше 10 тисяч гривень щомісяця — і це тільки на найнеобхідніше. Краще завчасно подбати про профілактику. Це однозначно дешевше, ніж потім все життя лікуватися, — зауважує Вікторія Підлісна.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.
