Люди мають різні хронотипи: одні природно засинають раніше, інші — пізніше. Проблеми частіше виникають тоді, коли час сну постійно не відповідає внутрішньому ритму людини або її щоденному графіку. Як правило, природний сигнал до сну з’являється задовго до півночі. Але чим довше ви не спите, тим більше порушується природний цикл сну.
Зокрема, на сон значною мірою впливають два гормони — мелатонін і кортизол. Мелатонін допомагає організму підготуватися до сну. Його рівень природно підвищується ввечері, а протягом ночі поступово знижується. Кортизол, навпаки, починає зростати ближче до ранку, допомагаючи організму підготуватися до пробудження та активності.
Тому дуже пізнє засинання може припадати на період, коли рівень мелатоніну вже починає знижуватися, а до ранкового підвищення кортизолу залишається дедалі менше часу. Особливо це актуально, якщо людина регулярно лягає після опівночі та змушена рано прокидатися.
Ще одна причина звернути увагу на час засинання — структура самого сну. Протягом ночі організм проходить кілька стадій. Одна з найважливіших — глибокий сон, під час якого відбувається відновлення організму. Значна частина глибокого сну припадає на першу частину періоду сну. Тому дуже пізній і нерегулярний відхід до ліжка, особливо коли через це скорочується загальна тривалість відпочинку, може негативно позначитися на його відновлювальній функції. У результаті людина може прокидатися втомленою і невиспаною.
Особливе значення має не один пізній вечір, а звичка регулярно спати в години, які не узгоджуються з природним ритмом організму.
