Сергій Пінчук, експерт з енергозбереження, член комісії:
— Поки що особливого бажання співпрацювати з боку тепло— та водопостачальних підприємств не бачу. Нам надали тільки статистичні показники, а для аналізу потрібна більш розгорнута інформація, бажано за п’ять останніх років, щоб можна було прослідкувати зміни тарифів у динаміці.
Найперше цікавить, якою дійсно є частка газу у структурі тарифу, де є поточні витрати, а де — витрати інвестиційної програми. Зокрема, понад 700 працівників «Рівнеоблводоканалу» щомісяця мають премію 25%.
І ніхто чітко не зміг пояснити, чому тариф на водопостачання та водовідведення для багатоквартирних будинків на 1,1 гривні вищий, ніж у приватному секторі.
Незрозуміло, чому тариф розраховують не на кожен населений пункт чи район окремо, а однаково для всіх незалежно від затрат — адже водоканал обслуговує не лише Рівне, але й Рівненський, Гощанський райони. Або навіщо тримати котельню, що має лише 15% навантаження?
В такому випадку краще буде вивести її з експлуатації, а рівнянам, яких вона обслуговує, дозволити зробити автономне опалення. Тобто, усюди можна знайти вихід, треба лише хотіти його шукати.
Назарій Поліщук, голова тимчасової контрольної комісії з аудиту тарифів:
— Оскільки тарифи затверджують у Києві, ми можемо лише провести аудит та рекомендувати підприємствам, за якими показниками і на скільки цей тариф можна знизити.
У «Рівнеоблводоканалу» основна складова тарифу — електроенергія, у теплопостачальних підприємств — газ. І якщо зменшити вартість електроенергії важче, то вартість тепла дещо можна, якщо оптимізувати тепловтрати, наприклад, але й тут можна зекономити максимум 8-12%.
Чому рівняни платять більше, ніж мешканці інших міст? Серед інших причин, на це впливає форма власності — наприклад, у Чернівцях теплопостачальне підприємство досі є комунальним, а значить, є і можливість впливати на формування тарифу.
А ще є інвестиційні програми, за якими, зокрема, замінюють труби. Зокрема, у Рівному така програма для «Рівнетеплоенерго» — це 20 мільйонів гривень на цілий рік.
Можливо, в Чернівцях інвестиційна програма реалізована лише на 3 мільйони, тому в них і тарифи нижчі.
За кордоном тарифи на теплову енергію високі, бо підприємства вклали кошти у нові мережі та технічне переоснащення. У нас же найвищий показник серед всіх обласних центрів, але не серед усіх теплопостачальних підприємств, яких в Україні є 130.
Для порівняння, попросимо розрахунки тарифів і у колег з Хмельницького, де за комунальні послуги платять чи не найнижче у країні.
Степан Коропецький, директор ТОВ «Рівнетеплоенерго»:
— Тариф можна дещо зменшити, якщо вжити певні заходи. Наприклад, списати зайве майно (необоротні фонди, що знаходяться в оренді), оптимізувати штатний розпис підприємства. Але це дасть зниження максимум на 8-10%, адже в основному тариф складається з вартості природного газу.
Андрій Карауш, директор РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканалу»:
— Тут швидше треба говорити не про зниження тарифу, а про те, як його стримати. Нехай депутати подивляться питому вагу складових: 35% забирає електроенергія, 32% — зарплата працівників, а ще 9% — послуги «Рівнеазоту», який очищає стоки. Кардинально зменшити витрати чи змінити технології, просто неможливо.
Так само, як і перенести водозабір із Горбакова до Рівного, щоб не транспортувати воду з Гощанщини. Якщо електроенергія не буде дорожчати, то тариф можна стримати.
Ніна Весельська, голова правління ПРАТ «ЕСКО-Рівне»:
— Міськвиконком нещодавно встановив новий тариф на теплову енергію. Тепер бюджетні установи та організації платитимуть за одну гігакалорію 1426 гривні замість 1198, а от населення — 1117 замість 478 гривень.
Основна причина — це природний газ, який складає 69% цього тарифу, адже його вартість для різних категорій споживачів суттєво змінилася. Скажімо, для населення раніше газ коштував 2994,40 грн. за тисячу кубометрів, а нині — 6809,64 грн, а для бюджету вона, навпаки, зменшилася. Звідси і потреба переглянути тариф.
