Мало хто знає, що саме Гурій Бухало на «прохання» комуністичної влади виписав колись Рівному фальшиве «свідоцтво про народження», зробивши місто на 141 рік старшим. Сучасні дослідники історії міста, які працюють не за «покликом партії», а за покликом душі, намагаються відновити справедливість.
А влада? Нинішній владі в особі Володимира Хомка, як завжди, «не до того». Це ж не гроші виділяти на сумнівні «розкопки» в центрі Рівного. Та ще й «день міста» наближається, без якого міській владі ніяк — коли ще можна «освоїти» чималенький бюджет?
Ігор Солоненко, голова історичного товариства міста Рівного:
– Досі при встановленні першої згадки про місто історики посилалися на битву князя Лєшка ІІ Чорного з литовцями начебто під нашим Рівним. Насправді вона жодним чином не пов’язана з історією Рівного.
Згадана битва «на місцевості Rowne» тривала з кінця грудня 1282 року до початку січня 1283-го. А це Rowne було лише великою безлісою ділянкою, посеред луківських лісів, достатньо просторою для битви кількатисячних військ обох супротивників. Знаходилася вона на півночі середньовічного Сандомирського князівства, зараз це північна частина Люблінського воєводства.
Помилкова «прив’язка» битви Лєшка Чорного до «уездного города Ровны» виникла на грунті відсутності будь-яких літописних даних та історичних документів у російській історіографії середини ХІХ сторіччя.
Найдавніші видання, з яких почалося оце викривлення даних, – «Материалы для исследования Волынской губернии» 1869 року видання та «Географическо-статистический словарь Российской империи» 1873 року, які аж ніяк не є історичними документами.
З середини ХХ сторіччя ця помилка перекочувала до видань місцевих рівненських краєзнавців, що і спричинило подальші помилки. Не виключено, що у 1980-х рівненські чиновники просто вирішили похизуватися перед усім Радянським Союзом, адже на відзначення круглої дати у 700 років місто могло отримати значні кошти від уряду УРСР.
Оскільки одразу троє істориків відмовилися робити «наукове доведення» цієї дати, бо не мали достовірних джерел, чиновники звернулися до Гурія Бухала, який тоді завідував відділом історії краєзавчого музею. Вочевидь, було важко відмовити першому секретарю Антоненку, який саме тоді переходив на роботу директором цього музею.
Безвідмовний Гурій Бухало, не перевіряючи жодних даних, намалював потрібну замовникам картинку «наукового доведення Ровно-700». Оскільки думка провінційного краєзнавця не могла бути авторитетною для прийняття рішення ЦК КПУ і Радою Міністрів УРСР, пізніше оборудка з «науковим доведенням» була проведена через Інститут історії АН УРСР доктором історичних наук, старшим науковим співробітником цієї установи Миколою Котляром.
Насамкінець, Ровенська міська рада затвердила псевдоісторичну «офіційну дату» першої писемної згадки про наше місто. Так ми отримали вигаданий 700-річний ювілей.
Рівному нині точно не 733 роки, цьогоріч виповнилося тільки 592 роки від дня першої писемної згадки! Експерти нашого товариства відновили дату справжньої першої письмової згадки про Рівне – це 18 травня (5 травня за старим стилем) 1424 року, що зафіксовано в офіційному правничому документі з архіву княжат Любартовичів Сангушків у Славуті.
У жалуваній грамоті Йосипу Чусі Великого Князя литовського Свидригайла йдеться про володіння маєтком Басовоє (сучасний Басів Кут). Тодішнє Ровноє було звичайним малим селом, рівноцінним найближчому селу Басовоє – судячи з оціночної вартості у триста коп широких грошей празьких. Через 37 років власник Ровного Івашко Дичко продав його князям Несвицьким за таку ж суму: на вагу це було приблизно 360 кілограмів срібла.
Свій правдивий міський статус ми отримали у 1492 році, від часу надання Магдебурзького права. Хоча це датування також є умовним, бо відсутні підтверджувальні документи або письмові джерела. Таким чином, «міський» період нашої історії становить всього 524 роки! Решта – не підтверджені нічим вигадки.
Ми обов’язково звернемося до міської влади Рівного щодо відновлення правдивої першої згадки. Але спершу Інститут історії України НАНУ має спростувати хибні висновки та експертизи, зроблені ним 1981 року. А справжній, 600-річний ювілей, святкуватимемо у 2024 році.
Володимир Хомко, міський голова Рівного:
– Давайте спершу дочекаємося висновків експертів. До мене уже підходили з цією інформацією, а завтра, може, ще якийсь дослідник прийде з новим папірцем – і що, кожного року будемо міняти День міста?
Звісно, мушу сприйняти всерйоз, але хіба це найголовніша проблема для міста? Мене зараз більше хвилюють земельні ділянки для учасників АТО, будівництво, заробітна плата. В будь-якому випадку, одноосібно приймати рішення не буду, віддамо це на розсуд громади.
