Від запорожців до криворожців

Лише не треба мене поправляти — я давно знаю, що мешканці Кривого Рогу звуть себе «кріваражанамі». Але це там, всередині згаданого славного міста. Там же, де люди звідти опиняються внаслідок еволюції чи інших процесів, їх звуть по-різному. Так найзнаменитіший на цей момент у світі «кріваражанін», який посідає місце президента України, все більш наполегливо прагне перевершити у написаних за його підписом публічних документах запорожців зі знаменитої картини Іллі Рєпіна. Першою спробою був так званий дозвіл на проведення параду у ворожій столиці, який викликав підозріло сильне захоплення у частини українських «аналітиків» і увінчався обстрілом українських міст ворожими ракетами. Можете зауважити, що одне з іншим не пов’язано, але мені здається простіше: Зеленський вистрілив по Москві вигаданими його помічниками дотепами, а у відповідь ми отримали обстріл нічного Києва. Ще тоді у мене виникло побажання до Зеленського — а чи не можна, щоб навпаки: щоб Х»йло стріляло по Києву не дуже смішними жартами, а ми по Москві — бойовими ракетами? Чомусь здається, що так думав не лише я один. Але нічого не змінилося — Зеленський знову вистрілив по Москві «відкритим листом», який його прихильники чи не одразу порівняли з міфічним листом запорожців турецькому султану. Чому ні? Давайте порівняємо. У XVI-XVII століттях турецький султан був чи не наймогутнішим монархом на планеті, якому підкорялися незчисленні піддані різних країн та народів. Запорожці ж були, по суті, ніким: вояками-найманцями, готовими за гроші служити хоч польському королю, хоч московському царю, хоч кримському хану, хоч згаданому турецькому султану. І територія України у ті часи належала кому завгодно, окрім українців. І що тим українцям було від того, що група дотепних козаків написала султану листа, якого той султан, скоріше за все, не те що не читав, але й не знав про його існування. І саме тому байку про «лист запорожців» так радісно підтримували і розповсюджували саме к»ц»пи, а їхній імператор купив картину Рєпіна, аби досхочу насолодитися виглядом підкорених його предками хохлів. Приблизно так само виглядає нині «відкритий лист Зеленського» ворожому диктатору, який не несе жодної користі. Хіба що фанатам нашого президента буде «прикольніше» ховатися по сховищах від ворожих обстрілів, читаючи цей витвір помічників обраного ними керівника держави. І якщо подумати, то навряд чи комусь в Україні сподобається роль тих самих запорожців, які, відшуткувавшись, були згодом або вбиті, або підкорені іноземними загарбниками. А може, я неправий? Може, саме таку долю готують нам автори листа «криворожців» московському султану?