А я граю на гармошці…

Приводом для тривоги депутата Віталія Поровчука на вчорашній сесії Рівнеради стали животи і другі підборіддя чиновників. Звернув пан Віталій свою депутатську увагу на ці незмінні бюрократичні атрибути влади з тієї причини, що вже півроку домагається для одного з міських сиротинців придбання піаніно.

1 хв. читання

Приводом для тривоги депутата Віталія Поровчука на вчорашній сесії Рівнеради стали животи і другі підборіддя чиновників. Звернув пан Віталій свою депутатську увагу на ці незмінні бюрократичні атрибути влади з тієї причини, що вже півроку домагається для одного з міських сиротинців придбання піаніно. Цей потрібний для повноцінного розвитку дітей музичний інструмент вже навіть привезли добросерді підприємці у сиротинець і погодилися продати його за півціни. Однак і цієї півціни — півтори тисячі гривень — вже тривалий час міська влада віднайти не може. До цього питання пан Поровчук підійшов революційно:

— Давайте всім депутатським корпусом скинемося по 30 гривень і купимо те піаніно. Це ж невеликі гроші. Зрештою, дехто і тисячу проїдає і пропиває за день і відрощує собі животи.

У дискусію втрутився Віктор Чайка, який зазначив, що «у нас тут сесія, а не животи», питання з піаніно вирішиться в листопаді, це дійсно невеликі гроші.

— В нас багато таких речей потрібних, і ми не завжди, можливо, і встигаємо, — визнав пан Чайка. — Але візьміть для прикладу Забуту з Будинку культури — він тридцять п’ять років грає на одній гармошці! Йому теж поки що не можемо знайти кошти.

Поділитися цією статтею