Анатолій Чаюк: «Двох зайців вбити важко»

1647 0

Завершується спортивний рік. Доволі нерівним він був для зірки рівенського спорту велогонщика-професіонала Сергія Гончара. На престижній багатоденці «Джиро д’Італія» Сергій вперше у своїй кар’єрі потрапив до числа призерів за підсумками усієї гонки (він був другим), разом з тим він значно гірше, ніж очікували, виступив на Олімпійських іграх, і взагалі через отриману травму відмовився від участі в чемпіонаті світу. Про цьогорічні підйоми та падіння Гончара ми вирішили поговорити з його тренером Анатолієм Чаюком.

— Сергій вдало виступив на «Джиро», але разом з тим «провалив» Олімпійські ігри. Як ви вважаєте, чи може один велогонщик на високому рівні виступати на кількох фронтах, чи, може, краще зосередитись на чомусь одному? — Ситуація тут доволі складна. Федерація гонщикам-професіоналам не виділяє гроші для підготовки до чемпіонатів світу та Олімпійських ігор. Разом з тим, не вклавши ні копійки, хоче отримати результат. Таким чином, гонщики-професіонали, особливо початківці, досить залежні від своїх клубів. Часто трапляється так, що перед українськими гонщиками на офіційних змаганнях, типу чемпіонату світу, їхні клуби ставлять завдання допомагати провідним гонщикам саме клубу, а не збірної. Звісно, Гончара це не стосується, адже він сам є лідером команди. Але проблема залишається. Так, у Росії вже створили дві професійні команди, в Польщі — три. А в Україні, де є багато сильних гонщиків немає жодного професійного клубу. Був би такий клуб, то можна було б планувати виступи його гонщиків, як серед професіоналів, так і на рівні збірної. Щодо Гончара, то, як свідчить практика, вдало протягом сезону можна виступити на якомусь одному сильному старті. Наприклад, Армстронг готувався до «Тур де Франс», а Єкимов — до Олімпійських ігор, де врешті, й завоював «бронзу». Двох зайців вбити важко. — Але все ж таки, чи можна було від Гончара очікувати кращого результату в Афінах? — На групову гонку в збірній Україні головна ставка була на Ярослава Поповича, але він зійшов з гонки. Гончару, для якого головною була гонка на час, теж було б нормально зійти, так, власне, і планувалось. Проте він дуже впевнено стартував і цілком міг потрапити до десятки, а то й вище, вирішив спробувати. Але, на жаль, на одному з поворотів він впав. З дистанції не зійшов, проте й до десятки не пробився. Перед гонкою з роздільним стартом на час Сергій доволі впевнено почувався, але після старту щось у нього не пішло... — Що трапилося перед чемпіонатом світу? — Десь за тиждень до змагань на одному з тренувань він впав, травмував коліно. Це завадило йому нормально підготуватися. Виступати ж непідготовленим сенсу не було. — Як справи у Гончара зараз? — Його команда об’єдналася з іншої командою, знайшла додаткових спонсорів. Це дозволить виступати у більшій кількості стартів, зокрема у «Тур де Франс». Гончара ж у цій команді обрали капітаном, а це свідчить, що у нього вірять і очікують високих результатів. — Наскільки правильна думка, що рівенський велоспорт — це Сергій Гончар? — Звісно, це не лише Сергій. Без нього у цьому році в командному чемпіонаті України ми змогли посісти четверте місце. Варто також відзначити Ольгу Полховську, яка має другий рейтинг в Україні серед юніорок і виступала цього року на чемпіонаті світу. Велоспорт розвивається. За сприяння міської влади було відремонтовано приміщення велоклубу «Пролог», облспортуправління спільно з товариством «Колос» допомогли нам придбати автомобіль.


Поділися з нами новиною! Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також