Нині власне сховище для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Україні має лише Запорізька АЕС. Усі інші атомні станції відправляють своє паливо на переробку в Росію, і коштує ця послуга недешево. ЗАЕС, приміром, щорічно економить на зберіганні 40 мільйонів доларів. Позиція Національної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» така, що Україні варто зберігати власне паливо централізовано або біля кожної станції. На думку генерального директора Хмельницької АЕС Миколи Панащенка, вкрай нераціонально збувати своє паливо і дорого за це платити. Більш доцільно переробляти власні відходи по замкнутому циклу або зберігати його як джерело енергії для прийдешніх поколінь. На підтримку слів п.Панащенка спеціалісти з атомної енергетики наводять такі аргументи.
По-перше, українське законодавство вимагає: сховище повинно витримувати землетрус до 5-6 балів, не руйнуватися від зміщення в неприродну позицію (до 45 градусів від вертикального положення), витримувати механічний вплив, еквівалентний падінню на нього літака з середньої висоти, витримувати пожежу навколо сховища. При дотриманні державних стандартів сховищу не завдасть шкоди навіть обстріл зі штурмової гаубиці середнього калібру впритул, так само, як і спроба підірвати його з допомогою вибухівки. Американська компанія Holtec International, яка виграла тендер на побудову сховищ в Україні, досить відома в світі і побудувала низку подібних сховищ у різних країнах світу. Президент компанії запевнив, що контейнери «сухого» сховища побудовані так, як цього й вимагає українське законодавство. Україна зекономить величезні кошти на тому, що відмовиться від трикратного інвестування в російську ядерну енергетику. Адже зараз Україна постачає ядерне пальне та рідкоземельні метали, що вилучаються з українського відпрацьованого палива у Залізногірську Красноярського краю, платить за переробку свого палива, а також і за його зберігання на російській території, і ще платить за збагачення урану, який добувають в Україні ж, у Жовтих Водах. За умови переходу на власний повний чи наближений до повного ядерний паливний цикл Україна щороку зекономить щонайменше більше 150 млн. доларів. Зараз у світі активно розробляють реактори 5-го покоління, а експлуатують поки що реактори 4-го покоління. Науковці усе більше уваги приділяють вдосконаленню реакторів на швидких нейтронах, які можуть використовувати відходи роботи попередніх реакторів як пальне для власного робочого циклу. Одночасно розробляють і реактори на «важкій воді» та інші різновиди, покликані досить швидко повністю замінити ті, що використовують зараз. На користь співпраці із західними партнерами свідчить і те, що російські реактори усе ще випускають за схемою, аналогічною тій, яка діяла за часів Радянського Союзу, і тому прив’язка до них означає прив’язку до застарілих технологій. Низка європейських країн, приміром, Німеччина та країни Балтії, свого часу голосно декларували повну відмову від ядерної енергетики і демонстративно переходили на альтернативні джерела енергії. Однак зараз вони змушені повертатися до попередньої структури енергетики. І якщо країни Балтії уже готові будувати на своїй землі новий реактор 4-го покоління, то уряд Німеччини вивчає громадську думку та проводить слухання з приводу можливості повернення до часткового використання атомної енергії.
