Поява на вулицях Рівного поливальних машин здивувала рівнян — пригадується, так само часто поливали вулиці після чорнобильської аварії. Цьогоріч на дороги поливальні машини вигнала спека.
Поява на вулицях Рівного поливальних машин здивувала рівнян — пригадується, так само часто поливали вулиці після чорнобильської аварії. Цьогоріч на дороги поливальні машини вигнала спека. Треба рятувати асфальт, зволожуючи його, щоб не плавився. Старенькі, ще ті, що залишилися з радянських часів, машини, призначені для поливу, виїждають в ці дні по 5-8 разів на день — саме на стільки поїздок вистачає виділеного пального. Принаймні так стверджують водії. Причому, поливають дороги на вулицях, найбільш завантажених транспортом — Соборній, Чорновола, Степана Бандери, Данила Галицького, Грушевського, Відінській. Робочий день одного з водіїв Григорія Дем’янчука, який має восьмирічний стаж на цій роботі, розпочинається о дев’ятій годині ранку: — Заправляю автомобіль водою і виїжджаю на ту вулицю, яку вкаже майстер. Воду качаємо насосом з найглибшої точки озера Басів Кут. П’яти кубів води в бочці поливальної машини вистачає лише в один бік, наприклад, від дванадцятої школи і до пивзаводу. Коли повертаюся назад, то бачу, що асфальт уже майже сухий. Чи задоволені люди? Коли вода потрапляє на сусідні автомобілі, водіїв це не радує — іноді й нецензурно висловитись можуть чи відповідний жест показати. Виявляється, рівненські дороги не тільки зволожують, а й миють — після опівночі. Ці два процеси відрізняються, щоправда, тільки напором води. До речі, водії поливальних машин не тільки зволожують дороги — їх направляють косити траву біля доріг, фарбувати бордюри та перила на мостах, ліквідовувати затоплення вулиць під час дощів, заправляти асфальтні катки водою. Тому-то й не так часто, як хотілося б, і бачимо ми їх за основною роботою на дорогах. А взимку ці люди також працюють на дорогах — їхні машини переобладнують під піскорозкидачі. Дарина ГУЗЕНКОВА.
